В Азербайджані настав день тиші перед позачерговими парламентськими виборами

День тиші перед голосуванням на позачергових виборах в Міллі Меджліс (парламент) настав у суботу в Азербайджані.

Згідно із законодавством країни, рівно за 24 години до відкриття виборчих дільниць набирає чинності заборона на будь-яку агітацію.

До восьмої години ранку суботи з вулиць повинні бути прибрані рекламні постери кандидатів, плакати із закликами голосувати за кого-небудь з них. Вже вночі їх почали знімати з призначених для цього стендів і щитів – клеїти політрекламу на стіни будівель суворо заборонено. У день тиші не допускається також будь-яка агітація на користь претендентів на телебаченні, по радіо, в друкованих виданнях, соціальних мережах. Центрвиборчком попередив, що нехтування цими правилами буде розцінюватися як порушення закону.

На думку спостерігачів, агітаційна кампанія, що передувала вибори, проходила спокійно. Не було мітингів і теледебатів. З усіх політичних сил, що беруть участь у виборах, – а це 19 партій – тільки правляча “Єні Азербайджан” (“Новий Азербайджан” – ПЕА) отримала доступ до безкоштовного ефірного часу для агітації на телебаченні і радіо. Згідно із законодавством, таке право надається лише тим партіям, кандидати яких зареєстровані більш ніж в 60 з 125 діючих в країні виборчих округів. Від ПЕА зареєстровані кандидати по 123 округах. Але “Єні Азербайджан” відмовилася від безкоштовного ефіру, пояснивши своє рішення бажанням брати участь в агітації на рівних умовах з усіма.

Можливість скористатися послугами телебачення, радіо та друкованих видань на платній основі кандидатів також не привернула: багато порахували ціни на ефірний час для агітації невиправдано високими.

Зате досить активно використовувалися онлайн-платформи, які охоплюють широку аудиторію виборців, не вимагаючи при цьому великих витрат. Активно застосовувалася також практика проведення агітації за принципом” від будинку до будинку”, що передбачає індивідуальне спілкування з виборцями, багато роздавали брошури з передвиборними програмами претендентів по квартирах.

До країни вже прибули міжнародні спостерігачі, які відстежуватимуть хід виборів. За даними Центрвиборчкому Азербайджану, акредитовано 883 спостерігача, що представляють 59 міжнародних організацій. Це майже вдвічі більше, ніж на минулих парламентських виборах у 2015 році, коли моніторинг вели до 500 спостерігачів.

Число місцевих спостерігачів перевищило 77 тис., з них понад 30 тис. представляють політичні партії країни. Статус спостерігачів мають і представники азербайджанських ЗМІ. Як повідомили в ЦВК, їм немає необхідності проходити спеціальну акредитацію, достатньо тільки мати при собі редакційне посвідчення. Висвітлювати парламентські вибори в Азербайджані будуть іноземні журналісти.

Як повідомили в МВС Азербайджану, особовий склад поліції з суботи переведений на посилений режим роботи. При цьому, відповідно до закону, співробітники поліції повинні знаходитися не ближче 100 м від виборчих дільниць і можуть увійти в них тільки за рішенням дільничної виборчої комісії або на запрошення її голови у випадках порушення правопорядку, а також повинні покинути дільницю негайно після виконання службових обов’язків.

Всі співробітники поліції, задіяні в забезпеченні правопорядку під час виборів, пройшли спеціальну підготовку і попереджені про відповідальність за порушення правил. Для них також випущена спеціальна Брошура – пам’ятка про те, як поводитися в день голосування.

На 125 місць в однопалатному парламенті Азербайджану претендують, за останніми даними ЦВК, 1315 кандидатів. До 250 з них висунуті 19 політичними партіями, решта – в порядку самовисування або ініціативними групами виборців. З 2005 року парламентські вибори в Республіці проходять тільки за мажоритарною системою, по одномандатних округах.

У день голосування виборці можуть виконати свій громадянський обов’язок на 5573 виборчих дільницях, які відкриються о 08:00 за місцевим часом і працюватимуть до 19:00. Голосування за кордоном на парламентських виборах, на відміну від президентських і референдумів, законодавство країни не передбачає. У списки для голосування включені понад 5,2 млн громадян країни.

Вибори будуть вважатися такими, що відбулися при будь-якому числі тих, хто проголосував: порогу явки за законом немає. На минулих парламентських виборах у 2015 році активність виборців склала 55,7%.