Конституційний суд ФРН заборонив розвідці стежити за інтернет-комунікацією
Федеральна розвідувальна служба Німеччини (BND) не має права відслідковувати інформаційні потоки в іноземних державах без конкретного приводу.
Відповідна поправка про повноваження служби зовнішньої розвідки ФРН, яка була прийнята в 2017 році не відповідає Основному закону. Про це постановив Федеральний конституційний суд Німеччини.
#BVerfG In their current form, surveillance powers of the Federal Intelligence Service regarding foreign telecommunications violate fundamental rights of the Basic Law https://t.co/I0ayVzcWEK
— BVerfG (@BVerfG) May 19, 2020
На його думку, в своїй нинішній формі закон про Федеральну розвідувальну службу порушує таємницю телекомунікаційного зв’язку та свободу ЗМІ. Йдеться про стратегічну розвідку засобами зв’язку за кордоном. При цьому співробітники BND без конкретних приводів перевіряють великі потоки інформації. Отримані дані оцінюються з точки зору інтересу для спецслужб країн-партнерів і передаються їм. Права на подібний контроль за комунікацією громадян Німеччини у BND немає, а правова основа для такої діяльності по відношенню до іноземців з’явилася у спецслужби тільки в 2017 році з набранням дії нової редакції закону.
Положення закону про стеження за інтернет-комунікацією громадян іноземних держав за кордоном повинні бути перероблені не пізніше 31 грудня 2021 року, заявив під час оголошення рішення віце-голова суду Штефан Харбарт (Stephan Harbarth).
Крім того, в законі необхідно переглянути положення про співпрацю BND з іноземними розвідслужбами, а також правила збору і обробки даних, йдеться в рішенні. Таким чином, суд підтримав конституційну скаргу німецьких і закордонних журналістів, а також правозахисної організації “Репортери без кордонів” і вперше прийняв рішення про те, що BND підпадає під дію Основного закону і в тому випадку, коли веде спостереження за іноземцями в інших державах.
“Репортери без кордонів” і кілька інших громадських організацій в січні 2018 року звернулися до Федерального конституційного суду, заявивши, що нова редакція закону про BND дозволяє розвідслужбі “практично безперешкодно стежити за журналістами за кордоном і ділитися інформацією з іншими спецслужбами”.
Позивачі, в число яких входила азербайджанська журналістка, лауреат альтернативної Нобелівської премії Хадіджа Ісмаїлова, також вказали, що закон передбачає різні види стеження в залежності від національності громадян. Вони вимагали внесення в закон змін, після яких він буде відповідати конституції ФРН.
Нова редакція закону про BND була прийнята в жовтні 2016 року за ініціативою уряду ФРН і вступила в силу на початку 2017 року. Необхідність в поправках з’явилася після скандалу навколо ролі німецької розвідки в історії з Агентством національної безпеки (АНБ) США, що отримала розголос завдяки Едварду Сноудену. Ще перед прийняттям закону критики вказували, що він фактично легалізує спірну практику стеження німецької спецслужби.
