На Місяці знайшли найдавніший камінь з Землі

У журналі Earth and Planetary Science Letters вийшла стаття, присвячена аналізу місячних зразків, які доставили на Землю в ході місії Аполлон-14.

В експериментальних зразках знайдені частинки мінералів, які, на думку вчених, не могли утворитися на Місяці.

Запуск Аполлон-14 пройшов в 1971 році. В ході цієї місії відбулася третя висадка людей на Місяць. Тоді ж космонавт і один з трьох членів екіпажу Едгар Мітчелл (Edgar Mitchell) зібрав зразки місячного ґрунту. Зараз міжнародна команда вчених, до якої входять фахівці зі Швеції, Австралії і США, проаналізувала їх і висунула припущення, що деякі зразки могли потрапити на супутник з Землі 3,9 мільярда років тому.

Як доказ своєї теорії автори наводять склад зразків. У ньому знайдено шматочки кварцу, польового шпату і циркону. Крім того, хімічний аналіз показав, що порода сформувалася в окисленому середовищі при температурах, які характерні для Землі. Якщо ж припустити, що вона могла утворитися на Місяці, тоді з урахуванням тиску кристалізації це сталося б на глибині 167 кілометрів, що вкрай малоймовірно, не кажучи вже про рівень кисню, який мав супутник чотири мільярди років тому.

Наявність циркону багато в чому допомогло вченим, тому що цей мінерал містить уран, період напіврозпаду якого відомий. Так вони змогли визначити, що порода утворилася приблизно 4-4,1 мільярда років тому, імовірно, на глибині 20 кілометрів.

Згідно з їхньою теорією, 3,9 мільярда років назад на Землю, вік якої тоді становив всього 540 мільйонів років, впав астероїд, викинувши тим самим частину породи в космос. Місяць тоді був в три рази ближчий до планети. Перевірити гіпотезу нескладно, але для цього необхідно добути нові зразки місячного ґрунту. Якщо теорія вірна, то там повинні залишитися ще камені з тим же складом і характеристиками.

Двадцять першого січня завершилося перше повне місячне затемнення 2019 року. Тоді ж деякі спостерігачі помітили короткий спалах на поверхні Місяця. Пізніше виявилося, що вона утворилася через падіння метеорита на поверхню супутника.