Україна виграє, а «Газпром» втрачає позиції на ринку газу в Європі, говорять експерти

Газові кризи, олігархи та холодні зими – Європа звикла дивитись на Україну як на слабку ланку в енергетиці. Однак експерти вказують – цього року в газовій сфері відбулись зміни, що можуть перетворити Україну з тягаря на повноцінного учасника енергоринку.

Європейські трейдери почали активно використовувати найбільші в Європі українські газосховища. Кількість іноземних компаній, що зберігають газ в Україні, зросла з 7 до 54, а обсяги газу, який вони зберігають, збільшились з 47 мільйонів до двох мільярдів кубометрів, згідно до даних «Укртрансгазу».

Астрономічним назвала ріст використання українських газосховищ британська експертка Аура Садабус в інтерв‘ю «Голосу Америки».

«Відбувається надзвичайний, астрономічний ріст зберігання газу в Україні», – говорить Аура Сабадус, дослідниця британської консалтингової компанії ICIS.

До швидкого розвитку українських газосховищ підштовхнули як внутрішньоукраїнські, так і міжнародні фактори, переконана Сабадус.

«Основні – це регуляторні зміни в Україні. По-перше, створення режиму митного складу, що означає, що міжнародні компанії, які хочуть зберігати газ в Україні, можуть це робити без розмитнення на три роки. По-друге – введення короткотермінових тарифів. Також є європейські фактори. Обмеження, введені через коронавірус, знизили попит в Європі. З іншого боку весняні поставки американського зрідженого газу, а їх було багато, змусили компанії закачувати якомога більше газу до європейських сховищ». Тому європейські компанії не мали іншого варіанту, як звернутись до України, говорить дослідниця.

В уряді США підтримали розвиток українських газосховищ. Зокрема американська урядова корпорація фінансування розвитку DFC забезпечила 38 мільйонів доларів страхування політичних ризиків для компанії з американськими інвестиціями Енергетичні ресурси України (ЕРУ), йдеться в заяві DFC, наданій «Голосу Америки».

«Зменшення залежності України від країн, які використовують енергетику в якості інструменту примусу, є пріоритетом національної безпеки та міжнародної політики США», – наголошують в DFC.

«Ми та інші зберігаємо свій газ саме на заході України», – сказав управляючий партнер найбільшого приватного газотрейдера в Україні компанії Енергетичні ресурси Укаїни (ЕРУ) Дейл Перрі під час онлайн конференції, організованої Американсько-Українською бізнесовою радою минулого місяця. Перрі зазначив, що наявність покриття політичних ризиків від DFC стало надзвичайно важливим фактором для компанії.

Наповнені українські газосховища означають, що з приходом зими Україна і європейські країни матимуть вибір, де брати газ, і це важливий фактор, який може позначитись на впливі «Газпрому» на ринок, зауважує Перрі.

Збільшення поставок американського зрідженого газу до Європи, зменшення попиту на енергоресурси через коронавірусні обмеження, а також – тепла минула зима – це ті фактори, через які газпромівська модель, що забезпечувала вплив Росії на європейську енергетику, втрачає свою актуальність, говорить колишня заступниця помічника Міністра оборони США Дебра Кейган.

«Багато країн, і це почала Литва в Європі, купують газ на спотовому ринку, а це набагато дешевше, ніж укладати довгостроковий контракт. А модель Газпрому роками була – втягувати в 5-10-річні контракти», – говорить Кейган.

«Не думаю, що багато країн захочуть укладати такі контракти. Навіщо це їм, якщо вони можуть значно дешевше отримати газ, ніж за ціною, яку пропонує Газпром?» – запитує аналітик.

Кейган вважає – зміна моделі поставок газу на енергоринок Європи ставить під сумнів економічну життєздатність проекту «Північний потік 2» і вже змушує російську компанію втрачати гроші в Європі.

«Ціна газу в Європі на тепер є значно нижчою, ніж витрати Росії на транзит трубопроводом через Білорусь, – зазначає Кейган. – Зазвичай Росія витрачає на доставку через Білорусь 48 доларів за тисячу кубометрів. А ціна на газ зараз трохи більше 30 доларів. Тому росіяни навіть не можуть окупити витрати на наземний транзит. Вони припинили в більшості своїй використовувати цей трубопровід, бо закачувати туди газ – це збільшувати видатки, які вони нескоро повернуть».

Україна вже стає центром зберігання газу в Європі і приймає надлишкові обсяги газу, зауважує Сабадус.

Тепер експертка закликає Україну розвивати торгівлю газом.

«Зараз активна торгівля газом йде на заході України – з Словаччиною, Угорщиною, Польщею, але, сподіваємось, торгівля зростатиме і на півдні – з Молдовою та Румунією, – говорить вона. – Після завершення контракту з Україною минулого року велику частину цих обсягів було переспрямовано Росією до Турецького потоку, але вже є інформація про 10 компаній, які підписали контракт на експорт газу до Румунії через Молдову».

Небезпекою в розвиткові цього напрямку є політична нестабільність та загрози корупції, говорять Сабадус.

«З усіх країн в регіоні Україна є найбільш просунутою в реформуванні ринку, хоча і почала значно пізніше ніж інші країни регіону. Небезпека в Україні – це політична нестабільність, інтереси окремих осіб, які хочуть впливати на «Нафтогаз» чи інші компанії і, можливо, нестача гарного управління».

А от Кейган менш оптимістична стосовно шансів України на європейському енергоринку і вказує на нещодавні дії керівництва України, які змусили сумніватись у відданості країни боротьбі з корупцією в газовій сфері.

«Україна має переконати Європу та Сполучені Штати, що вона серйозно налаштована у подоланні газової корупції раз і назавжди. Усунення реформаторів з «Нафтогазу» не було гарним кроком. Це негатив».

Переговірники «Нафтогазу» блискуче провели переговори з Росією, зауважує Кейган. «Росія може взагалі не транзитувати газ, але протягом наступних 5 років вона все ще муситиме платити Україні транзитні видатки. Це – блискучі переговори. За переговорами і їх результатом дуже уважно слідкували в ЄС та США. Там вважали переговори блискучими і гадали, що Україна серйозно ставиться до викорінення корупції і укладання угоди на благо всієї країни, а не лише кількох олігархів», – додає Кейган.

Ще одне питання – це робота представників Заходу в українських державних компаніях. «Зеленський сказав, що ми не хочемо іноземців в цих компаніях. Тут є проблема в тому, що всі сучасні компанії – міжнародні. В Словаччині та в Європі є представники від різних країн в таких компаніях. Перевага цього – в уникненні корупції, бо немає обмеженого кола осіб, які навчались разом, мають спільні цілі і намагаються отримати зиск. Наявність представників з європейських країн в цих компаніях свідчила про те, що Україна серйозно налаштовано на подолання цих перепон. Усунення цих людей надсилає повністю невірний сигнал», – говорить Кейган.

Також вона радить Україні підвищити професіоналізм газових переговорів з сусідніми країнами. «Щоб стати серйозним гравцем на ринку, Україна має довести, що здатна укладати угоди, не створюючи надмірних проблем в переговорах, ставитись до перемовин серйозно, залучати експертів в галузі, а не тих, хто прагне збагатитись за рахунок держави, зазначає експертка.