Протестувальники в Єрусалимі і Тель-Авіві вимагали відставки Нетаньяху

Кілька тисяч протестувальників увечері у вівторок, 14 липня, зібралися біля резиденції прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньяху в Єрусалимі з вимогою відставки 70-річного глави Кабміну, якого звинувачують у хабарництві, шахрайстві і зловживанні довірою.

Про це повідомив Ізраїльський громадський телеканал Kan.

Як видно на кадрах, показаних в його ефірі, демонстранти взяли з собою саморобні смолоскипи і спробували знести поліцейські загородження. Вони, зокрема, поставили під сумнів ефективність зусиль кабінету з протидії пандемії в умовах зростаючого числа інфікованих. Ряд мітингувальників звинувачує владу в занадто поспішному знятті обмежень і поганій підготовці до можливої другої хвилі епідемії COVID-19. Крім того, присутні незадоволені перенесенням судового процесу над Нетаньяху. Перше засідання мало відбутися ще навесні, проте через пандемію воно кілька разів відкладалося. Поліція біля резиденції прем’єра застосувала водомети для розгону мітингувальників.

За даними онлайн-газети The Times of Israel, сотні протестувальників зібралися також в центрі Тель-Авіва на бульварі Ротшильда.

Три справи щодо Нетаньяху

Понад три роки тривало розслідування ізраїльської поліції, за підсумками якого Генеральний прокурор країни Авіхай Мандельбліт пред’явив звинувачення Нетаньяху у трьох різних справах: “справа 1000”, “справа 2000” і “справа 4000”. У так званій “справі 1000” Біньяміна Нетаньяху звинувачують в тому, що він протягом багатьох років отримував дорогі подарунки, в тому числі від голлівудського продюсера Арнона Мілчена і австралійського мільярдера Джеймса Пакера. Дружина і син Нетаньяху, згідно зі звинуваченням, також отримували дорогі подарунки: сигари, шампанське, коштовності, авіаквитки – все це потягнуло на загальну суму близько 230 тисяч євро.

У “справі 2000”, як і в попередньому, на думку звинувачення, є ознаки шахрайства і зловживанні довірою з боку прем’єра. Згідно з матеріалами розслідування, Нетаньяху домовився із засновником ізраїльської газети Jedinot Achronot Арноном Мозесом про те, щоб це щоденне видання давало інформацію на його користь. Захист прем’єра відкидає дане звинувачення, вказуючи на те, що такої мети не існувало.

У “справі 4000” мова йде про так званому quid pro quo – домовленості про надання взаємних послуг між Нетаньяху і медіамагнатом Шаулем Еловичем, тодішнім акціонером найбільшої телекомунікаційної компанії Ізраїлю “Безек”. У рамках цієї справи прем’єр-міністра звинувачують у тому, що він, будучи міністром зв’язку, надавав правову підтримку і просував інтереси “Безека”. А в обмін Нетаньяху нібито неодноразово міг втручатися в роботу керованого Еловичем новинного порталу Wallа, щоб вплинути на висвітлення ним подій. У цьому випадку прем’єра звинувачують у хабарництві, зловживанні довірою і шахрайстві.