ЄСПЛ ухвалив рішення у справах постраждалих у Скнилівській трагедії
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив рішення у двох скаргах українців, які позивалися до української влади через Скнилівську трагедію.
Відповідне рішення оприлюднено у четвер ЄСПЛ.
«Сьогоднішнім рішенням Палати у справі Міхно (Ніна та Анастасія Міхно – ред.) проти України та Світлани Атаманюк та інші проти України Європейський суд з прав людини одностайно постановив, що немає ніякого порушення статті 2 (право на життя, розслідування) Європейської конвенції з прав людини; і є порушення пункту 1 статті 6 (право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку) і статті 13 (право на ефективний засіб правового захисту) через тривалий розгляд скарги Міхно щодо відшкодування збитків і через відсутність ефективного засобу правового захисту», – йдеться у повідомленні ЄСПЛ.
Щодо статті 2 (право на життя, розслідування), зауважується, що «суд прийшов до висновку, що розслідування нещасного випадку в обох справах було достатньо незалежним, адекватним та швидким, і що заявники отримали необхідний доступ до процесу».
Суд також вирішив, що Україна має сплатити Міхно 3600 євро в якості моральної компенсації та 360 євро за оплату юридичних послуг.
Як повідомлялося раніше, перша скарга була подана до ЄСПЛ Ніною та Анастасією Міхно (бабуся та онука). Внаслідок трагедії Анастасія втратила батьків – Тетяну та Сергія Міхно. Другу скаргу до суду направили чотири українки – сестри Світлана та Людмила Атаманюки, їхня мати, Ганна Атаманюк, яка потім померла, та племінниця Світлани, Анна Лоскутова. На Скнилівському літовищі загинули донька, зять та двоє онуків Світлани.
Всі шість позивачів, з посиланням на статтю 2 (право на життя) Конвенції, стверджували, що українська влада несе відповідальність за падіння літака тому, що була не в змозі ухвалити необхідне законодавство, вжити адміністративні та практичні заходи з безпеки, які могли б захистити людей під час повітряного шоу. Також, на їх переконання, влада не забезпечила ефективне та незалежне розслідування аварії. Крім того, вони вказують на статтю 6 параграф 1 (право на справедливий суд в прийнятних часових рамках) та статтю 12 (право на ефективний засіб правового захисту) – всі заявники стверджують, що судам, які розглядали їхні скарги про відшкодування шкоди, не вистачало незалежності та неупередженості, що ці справи тривали занадто довго і що у них не було ефективних засобів правового захисту для прискорення їх скарг. Заявники другої скарги також вказують на статтю 3 (заборона нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження) і скаржаться на організацію процедури ідентифікації жертв катастрофи, тому що спосіб, в який поводилися з останками їх родичів, викликав емоційних стрес.
Нагадаємо, на Скнилівському аеродромі під час авіашоу 27 липня 2002 року внаслідок падіння літака на глядачів загинуло 77 людей.
