Громадяни Білорусі 9 серпня в шостий раз за роки незалежності виберуть президента

У Білорусі в найближчу неділю пройдуть шості за роки незалежності вибори президента.

І в шостий раз свою кандидатуру на них виставляє діючий глава держави Олександр Лукашенко, який беззмінно керує країною вже протягом 26 років.

Цього разу конкуренцію йому складуть ще чотири претенденти – співголова громадського руху “Говори правду” 39-річний Андрій Дмитрієв, колишній депутат нижньої палати білоруського парламенту 43-річна Анна Канопацька, 37-річна домогосподарка Світлана Тіхановська і голова партії “Білоруська соціал-демократична Грамада “35-річний Сергій Черечень.

Але реальним конкурентом для Лукашенка можна вважати лише Тіхановську, навколо якої об’єдналися представники ряду інших сильних кандидатів, які не зуміли пройти всі етапи процедури офіційного висунення і яким в результаті було відмовлено в реєстрації Центральною виборчою комісією (ЦВК) Білорусі.

Рішення про призначення виборів президента на 9 серпня було прийнято Палатою представників (нижньою палатою) Національних зборів Білорусі 8 травня. Протягом тижня після цього в ЦВК надійшла рекордна кількість заяв – 55 – на реєстрацію ініціативних груп зі збору підписів на підтримку висування кандидатів у президенти. На тому етапі більшість претендентів, які є прихильниками відомого білоруського опозиціонера Миколи Статкевича, не приховували, що подали заяви на реєстрацію груп не стільки заради участі у виборчій кампанії, скільки для отримання легального права на проведення пікетів і мітингів проти діючої влади.

Тоді ж глава ЦВК Лідія Єрмошина звинуватила опозиціонерів у спробі зірвати роботу Центрвиборчкому республіки, а за результатами перевірки дотримання процедури формування ініціативних груп ЦВК прийняла рішення зареєструвати лише 15 з них. І хоча це було майже в чотири рази менше, ніж спочатку подано заявок, проте число зареєстрованих груп виявилося майже вдвічі більше, ніж на попередніх президентських виборах в 2015 році. Тоді було подано п’ять заяв, вісім з яких були задоволені.

Зареєстрованим ініціативним групам потрібно було зібрати не менше 100 тисяч підписів виборців, необхідних для реєстрації їх кандидатами. Найбільш підготовленими до цієї роботи цілком закономірно виявилися групи чинного президента Олександра Лукашенка, до якої увійшли понад 11 тис. осіб і колишнього голови правління “Белгазпромбанка” Віктора Бабарика, що налічувала близько 8,9 тис. чоловік.

Тим не менше вже в ході збору підписів найбільшу увагу до себе з боку ЗМІ і громадськості привернула Світлана Тіхановська. Їй довелося в поспіху формувати свою ініціативну групу після того, як ЦВК відмовила в реєстрації групи її чоловіка, відомого білоруського блогера Сергія Тіхановського. До збирачам підписів на підтримку Тіхановської в багатьох містах країни вишиковувалися довгі черги, що в ряді випадків навіть розцінювалося владою як несанкціоновані масові заходи. Під час збору підписів в Гродно був затриманий і сам Тіхановський зі своїми соратниками, яких звинуватили в підготовці дій, що порушують громадський порядок. Пізніше звинувачення йому перекваліфікували на ще більш серйозне – підготовку до масових заворушень.

За підсумками цього етапу виборчої кампанії представники вже тільки семи з 15 зареєстрованих ініціативних груп здали зібрані підписи на підтримку висування кандидатами в президенти Олександра Лукашенка, Віктора Бабарика, Валерія Цепкало, Андрія Дмитрієва, Світлани Тіхановської, Анни Канопацької і Сергія Черечня.

Після перевірки достовірності зібраних підписів було оголошено, що з президентської гонки вибуває екс-глава Парку високих технологій Валерій Цепкало. ЦВК нарахувала йому менше 80 тис. дійсних підписів. Крім того, ще однією підставою для відмови в реєстрації, як стверджували в комісії, стали недостовірні відомості в декларації його дружини Вероніки Цепкало. Скарга, подана претендентом до Верховного суду, залишилася без задоволення.

До останнього моменту серйозні шанси на реєстрацію кандидатом в президенти залишалися ще у екс-глави “Белгазпромбанка” Віктора Бабарика. Претендентові вистачало зібраних підписів. Також ЦВК не знайшов у нього недостовірних відомостей у декларації про доходи та майно. Але тут несподівано виникла кримінальна справа, за якою Бабарика та його син були затримані правоохоронними органами 18 червня. Екс-главі банку були пред’явлені звинувачення в ухиленні від сплати податків в особливо великому розмірі, легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом.