У Молдові починається кампанія з виборів президента

Кампанія з виборів президента Молдови, яка запланована на 1 листопада, офіційно стартує у вівторок.

З 1 вересня в республіці почнеться процес реєстрації кандидатів, на який відводиться 30 днів. Після цього ті, хто буде зареєстрований, зможуть приступити до агітації.

Практично всі опитування громадської думки називають фаворитом стартує гонки чинного главу республіки Ігоря Додона. Про його підтримку вже заявила найбільша в країні Партія соціалістів Республіки Молдова (ПСРМ).

Його головним опонентом називають лідера проєвропейської Партії дії і солідарності (ПДС), колишнього прем’єра країни Майю Санду, яка вже заявила, що має намір взяти реванш за поразку від Додона в другому турі виборів 2016 року. Далі в рейтингу вподобань слід лідер іншої правої партії – “Платформа гідність і правда” (ПГП) – Андрій Нестасе, чотири роки тому відмовився від участі у виборах на користь єдиного кандидата від правих сил, яким стала Санду. Вона відмовилася відповісти взаємністю на його заклик поступитися на цих виборах йому роль єдиного кандидата. У цій ситуації Нестасе вирішив балотуватися самостійно.

Додон вже заявив, що одним з перших указів на посаді президента в разі перемоги стане розпуск парламенту, в якому правляча коаліція з соціалістів і Демократичної партії Молдови (ДПМ) втратила більшість. Це сталося, коли ряд депутатів перейшов з фракції демократів в опозицію. Додон і лідер ДПМ Павло Філіп вважають, що депутатів перекуповує звинувачений в корупції і втік в минулому році в США колишній лідер демократів, олігарх Володимир Плахотнюк. За їх словами, він намагається впливати на законодавчий орган через своїх прихильників – групу “Про Молдова” на чолі з колишнім спікером Андріаном Канду і партію “Шор”, яку очолює втік разом олігархом банкір Ілан Шор, засуджений у справі про розкрадання з банків.

Молдова в 2016 році відмовилася від виборів президента в парламенті. Це було зроблено рішенням Конституційного суду, який визнав незаконною реформу 2000 року, коли депутати проголосували за відмову від всенародних виборів. У своєму рішенні судді пояснили, що ці зміни послужили причиною серії політичних криз в країні, коли депутати не могли обрати президента.