Нобелівську премію в галузі хімії отримали француженка та американка

Нобелівську премію в галузі хімії за 2020 рік отримали француженка Еммануель Шарпантьє і американка Дженніфер Дудна за розвиток методу редагування генома.

Про це стало відомо в ході спеціальної прес-конференції в Стокгольмі.

Раніше цього тижня у Стокгольмі прозвучали імена лауреатів в області фізіології і медицини. Нагороду порівну розділили Гарві Олтер (США), Майкл Гоутон (Великобританія) і Чарльз Райс (США), які відкрили вірус гепатиту С, проклавши тим самим шлях до розробки точних тестів і створення ефективних ліків, які дозволяють повністю позбутися від хвороби, прозваної “ласкавим убивцею”. Крім того, відомі імена лауреатів-фізиків – це британець Роджер Пенроуз, німець Рейнхард Генцель і американка Андреа Гез. Пенроуз отримає половину нагороди “за відкриття, що утворення чорних дір є надійним передбаченням загальної теорії відносності”. Другу половину розділять Генцель і Гез “за відкриття надмасивного компактного об’єкта в центрі нашої галактики”.

Минулого року Нобелівську премію з хімії присудили Джону Б. Гуденафу, М. Стенлі Віттінгему та Акірі Йосіно. Вчені працювали над розробкою і вдосконаленням технології літій-іонних акумуляторних батарей. У 2018 році нагороду в цій галузі розділили Френсіс Арнольд за спрямовану еволюцію ензимів, а також Джордж Сміт і Грегорі Вінтер за фаговий дисплей пептидів і антитіл. А роком раніше премію присудили Жакові Дюбоше, Йоахімові Франку і Річарду Хендерсону, які зробили величезний внесок у розвиток кріоелектронної мікроскопії, навчивши дослідників детально розглядати живі молекулярні машини, а також бактерії і віруси.

Всього до сьогодні 183 вчених отримали Нобелівську премію в галузі хімії. Лише одному хіміку вдалося отримати “Нобелівку” в цій галузі двічі. Фредерік Сенгер у 1958 р одноосібно був удостоєний премії за встановлення структур білків, особливо інсуліну, а у 1980 р отримав чверть нагороди за дослідження біохімічних властивостей нуклеїнових кислот, особливо рекомбінантних ДНК.

Жінок-лауреатів Нобелівської премії з хімії до сьогоднішнього дня було всього п’ятеро, причому дві з них доводилися одна одній близькими родичками. У 1911 р нагороду отримала Марія Кюрі за відкриття полонію і радію (це була її друга “Нобелівка”, першу вона отримала в галузі фізики), а у 1935 р аналогічної премії удостоїлася її дочка – Ірен Жоліо-Кюрі, яка разом з чоловіком Фредеріком виконала синтез нових радіоактивних елементів. У 1964 р Дороті Кроуфурт-Ходжкін стала Нобелівською лауреаткою за визначення за допомогою рентгенівських променів структур біологічно активних речовин, а у 2009 р Ада Йонат увійшла до групи дослідників, відзначених за дослідження структури і функцій рибосоми. П’ятою стала лауреатка 2018 року Френсіс Арнольд.

Наймолодшим нобелівським лауреатом в галузі хімії став згаданий вже Фредерік Жоліо. Його внесок у науку був відзначений, коли йому було 35 років. Найстаршому хіміку, який отримав “Нобелівку”, в день оголошення результатів премії уже виповнилось 97 років. Це розробник літій-іонних акумуляторів Джон Гуденаф.