Представників ВРУ та президента у КСУ не допустили на засідання щодо конституційності антикорупційної реформи – депутат Совгиря

Представників Верховної Ради та президента у Конституційному суді не допустили на засідання щодо розгляду питання про зміну форми провадження у справі про конституційність антикорупційної реформи.
Про це повідомила у Facebook постійний представник парламенту в КСУ Ольга Совгиря (фракція ”Слуга народу”).
”Щойно Конституційний суд не допустив на засідання Великої палати, на якому розглядалося питання про зміну форми провадження з усної на письмову у справі про конституційність антикорупційної платформи, представників ВР та президента у Конституційному суді ( йдеться про представника глави держави Федора Веніславського – УНІАН), чим грубо порушив право на участь в конституційному провадженні Верховної Ради та президента”, – написала вона.
Відповідаючи на запитання в коментарях, яким чином це відбулося, Совгиря відповіла: постійний представник парламенту в КСУ Двері на ключ”.
19 жовтня на засіданні Великої палати КСУ онституційного розглядається питання про зміну форми розгляду справи за конституційним поданням 47 народних депутатів щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень законів «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру», «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про Державне бюро розслідувань», «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», Кримінального кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України.
8 жовтня Велика палату КСУ оголосила перерву у розгляді справи щодо конституційності норм про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення і неподання декларації. Також Велика палата у формі усного провадження розглядала подання 47 народних депутатів щодо відповідності Конституції окремих положень низки законів акнтикорупційної платформи.
Тоді на засіданні представник президента України у КСУ Федір Веніславський заявив про відвід трьох суддів Володимира Мойсика, Ігоря Сліденка та Олександра Тупицького, які, за його словами, можуть бути необ`єктивними при ухваленні рішення.
Так Веніславський повідомив, що отримав відповідь від НАЗК на своє звернення щодо судді Мойсика. У ній сказано, що за результатами проведення повної перевірки декларації судді встановлено факт несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни в майновому стані після отримання доходу в лютому 2020 року, що підпадає під ознаки правопорушення, пов’язаного з корупцією.
Веніславський додав, що у судді Сліденка схожа ситуація – невчасно повідомив про зміни в майновому стані у травні та грудні 2019 року.
За словами Веніславського, 17 вересня Окружний адміністративний суд міста Києва за позовом Олескандра Тупицького, який є головою КСУ, відкрив провадження до НАЗК та його посадовців щодо законності припису за порушення закону про запобігання корупції через ненадання інформації.
За результати розгляду клопотання КСУ відмовив у відводі судді Сліденка. В той же час не зміг ухвалити рішення щодо судді Тупицького, оскільки його «з поважних причин» не було на засіданні Великої палати КСУ. У зв`язку з цим у слуханні справи було оголошено перерву. На який час – не уточнили.
За даними Центру протидії корупції, підписанти подання просять КСУ визнати неконституційними: обов’язок декларувати будь-яких співмешканців; обов’язок декларувати неповнолітніх дітей, якщо вони проживають окремо від суб’єкта декларування; обов’язок декларувати нерухомість та об’єкти незавершеного будівництва, дороговартісне рухоме майно та транспортні засоби, готівку та кошти, позичені третім особам, отримані кредити, дороговартісні видатки та правочини, а також інформацію про роботу за сумісництвом; обов’язок декларувати майно третіх осіб, якщо декларант чи члени його сім’ї фактично є бенефіціарами таких активів; повноваження НАЗК проводити моніторинг способу життя декларантів та право НАЗК на доступ до державних реєстрів та банків даних; кримінальну відповідальність за умисне неподання декларацій, декларування недостовірної інформації (ст.366-1) і за незаконне збагачення (ст.368-5); положення про стягнення в дохід держави активів чиновників, визнаних необґрунтованими у порядку цивільного процесу.
У ЦПК зауважують, що статтю Кримінального кодексу про відповідальність за незаконне збагачення депутати просять визнати неконституційною через те, що «окремі з положень нібито визначені нечітко, на підозрюваного чи обвинуваченого нібито покладається обов’язок доводити непричетність до активів інших осіб й нібито існує зворотна дія закону, заборонена у цьому випадку Конституцією України».