Конституційний суд зняв відповідальність за брехню в деклараціях

Конституційний суд України визнав неконституційною кримінальну відповідальність за недостовірне декларування.

Відповідне рішення винесла Велика палата КСУ.

“Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу і контрольні повноваження НАЗК”, – повідомило джерело в КС.

При цьому співрозмовник агентства зазначив, що зобов’язання декларувати майно суд визнав конституційним.

Стаття 366-1 ККУ передбачає відповідальність у вигляді штрафу або позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Нагадаємо, в лютому 2019 року КСУ скасував статтю про незаконне збагачення, оскільки її положення порушують презумпцію невинуватості.

Пізніше КСУ пояснив, що документ суперечить юридичній визначеності як складової принципу верховенства права.

Подання 47 народних депутатів фракції ОПЗЖ від 4 серпня про конституційність окремих положень Закону “Про запобігання корупції”, Кримінального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України та інших пов’язаних з ними законів України, що зачіпають права і свободи громадян (щодо декларування доходів, моніторингу способу життя, законності отримання активів) викладено на 79 сторінках.

У поданні, яке надійшло до КС 5 серпня, зокрема, зазначається, що закон “Про запобігання корупції” зобов’язує декларувати майно членів сім’ї: дітей до досягнення ними повноліття, незалежно від місця їх проживання; будь-яких осіб, які спільно проживають, “мають взаємні права та обов’язки з суб’єктом”.

На думку авторів клопотання, така норма дозволяє збір, зберігання, використання і поширення інформації, в тому числі конфіденційної, про членів сім’ї суб’єктів декларування та інших третіх осіб, а також незаконне втручання в їхнє особисте і сімейне життя. Це уможливлює виборче переслідування суб’єктів декларування за політичними та іншими ознаками, а також з метою примусу їх до вчинення певних дій.

Також у документі піддаються критиці передбачені антикорупційним законодавством питання визначення обґрунтованості активів, порядку їх виявлення, арешту та стягнення на користь держави.