ООН закликає Росію не виселяти людей із соціального житла в Криму

В Управлінні Верховного комісара ООН з прав людини закликали Росію не виселяти кримчан із соціального житла, яке їм було надано Україною до анексії півострова.

УВКПЛ спільно з Моніторинговою місією ООН з прав людини в Україні оприлюднили інформаційну записку про соціальне житло в Криму, де вказано, що з 2016 до 2019 року російська влада ініціювала щонайменше 73 судові розгляди, щоб виселити жителів із соціального і державного житла, пишуть Крим реалії.

У записці перераховані кілька випадків, які стали їм відомі. Наприклад, у квітні 2018 року колишньому українському військовослужбовцю було наказано звільнити квартиру в Ялті після того, як житло було «націоналізоване» і передане в користування російській військовій частині.

«Суд ухвалив, що виділення місцевою міською радою в січні 2012 року зазначеної квартири наймачеві було незаконним. Суд не досліджував відповідність виселення. Зокрема, він не врахував той факт, що ця квартира є у державній власності України і наймач, який є українським військовослужбовцем у відставці, відкрито жив у ній понад шість років, підтримував квартиру в належному стані і робив у ній ремонт за свій рахунок, а іншого житла в Криму у нього немає», – йдеться у доповіді.

ООН зазначає, що російські суди в Криму виселяли людей, порушуючи норми міжнародного права в галузі прав людини.

«Право на достатнє житло як компонент права на достатній життєвий рівень, передбачає, що всі особи повинні мати певний ступінь правового забезпечення проживання, що гарантує захист від примусового виселення», – йдеться у звіті.

В ООН закликали Росію дотримуватися прав усіх кримських жителів на достатнє житло, а також, щоб доступ до соціального житла відповідав принципу недопущення дискримінації.

У 2020 році генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш оприлюднив три доповіді про порушення прав людини в Криму. В останній з них, зокрема, йдеться про тортури і жорстоке поводження з боку співробітників ФСБ, безкарність причетних до насильницьких зникнень людей, втручання в професійну діяльність журналістів, примусові переміщення та депортацію з Криму населення тощо.

На початку липня Верховний комісар ООН з прав людини Мішель Бачелет, представляючи доповідь про стан прав людини в Криму, повідомила, що на півострові продовжують застосовувати тортури й обмежувати свободу слова.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров раніше стверджував, що розмови про порушення прав людини в анексованому Криму – це вигадка.

У лютому 2014 року в Криму з’являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об’єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.