У 2012 році вбивство Шеремета готували спецслужби Білорусі

Секретні служби Білорусі за наказом невизнаного президента Олександра Лукашенка обговорювали можливість вбивства журналіста Павла Шеремета.

Про це повідомляє EUObserver з посиланням на аудіо запис, наданий колишнім співробітником Алмазу Ігорем Макаром владі ЄС для проведення розслідування.

На записі, зробленому в квітні 2012 року, на той момент глава КДБ Білорусі Юрій Зайцев обговорює з двома співробітниками спецзагону “Алмаз” варіанти усунення колишніх співробітників спецслужб Білорусі, стали опонентами режиму Лукашенка і виїхали в Німеччину.

Повідомляється, що “президент чекає цих чітких заходів”, а методи “втопити, розстріляти” визнані неактуальними – стоїть завдання “спровокувати природний вибух, пожежа, вбивство і всі інші речі”. Мова йшла про вбивство Олега Алкаєва, Володимира Бороданя і В’ячеслава Дудкіна.

В аудіо також згадується журналіст Павло Шеремет.

“Зробимо закладку якусь і так далі, щоб цю щура… ні рук, ні ніг не зберуть. Все щоб було натуральним чином, це не так впливає на свідомість людей. Президент (Лукашенко – ред.) чекає цих операцій”, – говорив на записі людина з голосом, дуже схожим на голос екс-глави КДБ.

Крім того, на записі звучать докази, що в 2012 році КДБ Білорусі готувало операції по усуненню й інших своїх політичних опонентів на території інших держав. Як зазначає на записі Зайцев, завдання організацій політичних вбивств поставив перед КДБ сам президент Олександр Лукашенко і виділив на ці потреби 1,5 мільйона доларів.

На нараді обговорюється використання отрут, вибухових речовин, поломок автомобілів для досягнення поставлених цілей.

У тому числі обговорюються вбивства в Німеччині Олега Алкаєва (колишній директор в’язниці в Білорусі), Володимира Бороданя (експолковник) і В’ячеслава Дудкіна (був головним у країні по боротьбі з корупцією).

Павло Шеремет загинув у центрі Києва вранці 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля.

12 грудня 2019 року в Нацполіції заявили, що у причетності до вбивства підозрюють музиканта, ветерана АТО Антоненка, лікаря Кузьменко (псевдонім «Ліса»), військову медсестру Дугарь.

Слідство вважало, що Антоненко був організатором вбивства, Кузьменко закладала вибухівку під авто журналіста, а Дугарь напередодні вбивства нібито фотографувала камери спостереження на місці злочину.

Суд обрав Антоненку та Кузьменко запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, Дугарь – запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. 11 серпня суд змінив Кузьменко запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

21 травня Антоненку, Кузьменко і Дугарь додали ще дві підозри, а також змінили зміст попередньої.

За словами керівника юридичної фірми «Сенс Консалтинг» Леоніда Маслова, Антоненко вже виконавець за попередньою змовою, а Кузьменко – «лише заклала вибухівку разом з Антоненком, але не натискала на гачок». Крім того, підозрюваних звинувачують у знищенні автомобіля, в якому був Шеремет, і зберіганні вибухівки.

25 серпня всі троє обвинувачуваних вимагали в суді, щоб їхню справу розглядав суд присяжних.

Як зауважила головуюча у колегії суддів Оксана Голуб, оскільки згідно з однією зі статей Кримінального кодексу, яку інкримінують всім трьом обвинувачуваним, передбачено довічне позбавлення волі, то вони мають право на те, щоб їхню справу розглядав суд присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних.

За авторозподілом від 9 вересня визначено троє основних присяжних: Григорій Фірсов, Наталя Глоба, Юрій Михайленко і двоє запасних – Юрій Федоренко, Людмила Яковенко.

Шевченківський районний суд міста Києва відмовився у задоволенні клопотання сторони захисту щодо допиту чинних та колишніх високопосадовців у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета.