У Німеччині терміново створюють фонд для добудови “Північного потоку-2”

Уряд німецької федеральної землі Мекленбург-Передня Померанія на екстреному засіданні в середу, 6 січня, вирішив створити фонд для добудови газопроводу “Північний потік-2”.

Саме в цьому регіоні на півночі Німеччини розташована берегова інфраструктура газогону. Фонд буде зареєстровано найближчими днями і займатиметься закупівлею обладнання та будматеріалів, щоб вивести з-під можливих санкцій США інших підрядників проeкту, пише DW.

За словами прем’єр-міністерки Мекленбурга-Передньої Померанії Мануели Швезіґ (Manuela Schwesig), необхідність у цьому фонді відпаде, якщо США скасують санкції проти фірм, що беруть участь у будівництві “Північного потоку-2”.

Уже вранці 7 січня земельний парламент (ландтаг) Мекленбурга-Передньої Померанії збереться на позачергове засідання. На порядку денному – лише два пункти: ситуація з пандемією і створення фонду. Очікується, що правляча коаліція, до складу якої входять соціал-демократи і християнські демократи, підтримає законопроєкт. Уряд землі внесе до статутного капіталу фонду 200 тисяч євро, а ще 20 мільйонів надаватиме консорціум “Північний потік-2”.

За планами земельної влади, фонд повинен швидко і про запас закупити обладнання та матеріали, необхідні для завершення будівництва, а також передавати їх на будівництво, тим самим виводячи з-під загрози санкцій фірм-постачальників і підрядників.

Заявлена мета фонду – завершення будівництва газогону та підтримка енергетичної реформи в Німеччині, в рамках якої природний газ відіграє роль “перехідного енергоносія” в період, коли потужностей з відновлюваних джерел замало, щоб компенсувати нестачу енергопостачання за одночасної відмови від атомних і вугільних електростанцій.

Почесним головою фонду стане колишній прем’єр-міністр Мекленбурга-Передньої Померанії, соціал-демократ Ервін Зеллерінґ (Erwin Sellering). У 2018 році він заснував у Шверіні громадську організацію “Німецько-російське партнерство”, в якій обіймає посаду голови правління. У середу Зеллерінг був недоступний для коментарів. Серед членів правління “Німецько-російського партнерства” згадується і прессекретар “Північного потоку-2 ” Штеффен Еберт (Steffen Ebert). У відповідь на запит Deutsche Welle він відмовився коментувати заплановане створення фонду до голосування в земельному парламенті.

“Очевидно, що уряд Мекленбурга-Передньої Померанії прагне зробити все, щоб захистити компанії від санкцій і шукає способи, щоб добудувати трубопровід, – так прокоментувала створення фонду професорка Клаудія Кемферт (Claudia Kemfert) з німецького Інституту економічних досліджень (DIW). За її словами, таке приватно-державне партнерство для захисту від санкцій унікальне для Німеччини, як, утім, і вся ситуація навколо газопроводу, що став об’єктом різкої критики з усіх боків.

“Такого ніхто уявити собі не міг, – наголосила Кемферт. – Це приватний проєкт, який, взагалі-то, мали б добудувати приватні компанії. Однак тиск на нього досяг такої міри, що став необхідний такий незвичайний крок”. Вона вважає, що реакція регіональної влади зумовлена “агресивною поведінкою США”. Загалом, на думку Клаудії Кемферт, сама участь німецьких компаній у проєкті “Північний потік-2” була помилкою від самого початку. “Набагато розумніше було б робити ставку на відновлювальні енергоносії, щоб потім не опинитися між двох вогнів у війні між постачальниками викопного палива”.

Експертка нагадала, що США прагнуть постачати в Європу скраплений газ власного виробництва, видобутий методом фрекінгу – гідророзриву пласта. “Не слід було з самого початку планувати цей безглуздий трубопровід. А тепер земельний уряд змушений йти на настільки відчайдушні кроки, щоб врятувати те, що ще можна врятувати”, – сказала Клаудія Кемферт. Вона також не очікує зміни позиції адміністрації США після приходу Джо Байдена в Білий дім: “Риторика може бути пом’якшена, але не санкції”.

Виступаючи перед журналістами після засідання 6 січня, прем’єрка землі Мануела Швезіг укотре заявила, що її уряд визнає за необхідне завершити будівництво “Північного потоку-2” і ввести його в експлуатацію. Вона розкритикувала спроби США торпедувати реалізацію проєкту на фінішній прямій, керуючись економічними інтересами Вашингтона: “Це неймовірно: з одного боку, американці закуповують у Росії нафту, а з іншого – перешкоджають будівництву газопроводу з Росії”.

Міністр економіки Мекленбурга-Передньої Померанії Гаррі Ґлаве (Harry Glawe) був прямолінійніший. Він заявив, що мета фонду – пом’якшити загрозу санкцій США проти підрядників і не допустити втрат у 11 мільярдів євро, вже вкладених у проєкт.

Будівництво газогону
Нагадаємо, дві нитки газопроводу “Північний потік-2” загальною проєктною потужністю 55 мільярдів кубометрів газу на рік Росія почала будувати у 2015 році. Газогін у 1220 кілометрів прокладається дном Балтійського моря – від російського селища Усть-Луга до німецького Грайфсвальду – паралельно з уже наявним “Північним потоком”. Дозволи на прокладку труб через свої територіальні води надали Фінляндія, Швеція, Німеччина і Данія, а попередні плани передбачали завершення робіт у 2019 році.

Найбільшими критиками спорудження цього газопроводу є країни Східної Європи, у тому числі й Україна. У Києві, зокрема, побоюються, що введення в експлуатацію цього газогону послабить значення української газотранспортної системи як транзитера російського газу до країн-членів ЄС.

Проти спорудження цього газопроводу також рішуче виступає уряд США. Торік Вашингтон оголосив санкції проти операторів суден, що використовуються для прокладання труб під час спорудження газопроводу. Після цього швейцарський підрядник припинив роботи, а росіяни згодом перекинули з Далекого Сходу у Балтійське море судно-трубопрокладник “Академік Черський”. Тоді данська влада заборонила будь-які будівельні роботи в районі острова Борнхольм, пояснивши це нерестом тріски.

Роботи поновилися в грудні 2020-го після майже річної перерви. Станом натепер газопровід “Північний потік-2” побудований уже більш ніж на 90 відсотків – залишилося прокласти ділянку довжиною дещо більше 100 кілометрів. Наприкінці грудня будівництво газогону завершили у територіальних водах ФРН.

28 грудня Конгрес США подолав вето Трампа на оборонний бюджет США, який серед іншого містить нові санкції щодо компаній, які сприяють продажу, оренді та наданню суден-трубопрокладачів для будівництва газопроводів “Північний потік-2” та “Турецький потік”.

2 січня 2021 року норвезька компанія Det Norske Veritas (DNV) GL повідомила, що не зможе видати газопроводу “Північний потік-2” сертифікат відповідності, необхідний для початку його роботи.

Тим часом 6 січня стало відомо, що російське судно “Академік Черський”, що кілька місяців перебувало в районі Калінінграда, повернулося до місця добудови газогону “Північний потік-2”, на південь від данського острова Борнхольм. Як повідомлялось, з середини січня оператор планує взятися до робіт у водах Данії. Влада Данії уже заявила, що акваторію навколо будівельних майданчиків “Північного потоку-2” з 15 січня тимчасово оголосять забороненою зоною.