Парламент землі Мекленбург схвалив створення нового фонду для добудови Північного потоку-2

Парламент федеральної землі Мекленбург – Передня Померанія схвалив пропозицію уряду цього регіону на півночі Німеччини про виділення 200 тисяч євро в бюджет нового фонду “Захист клімату та екології” (“Klima- und Umweltschutz MV”).

Її ключова мета – добудова газопроводу “Північний потік – 2” шляхом виведення з-під загрози санкцій з боку США фірм-постачальників обладнання та будівельних матеріалів. Однак після оголошення підсумків голосування прем’єр-міністр землі Мануела Швезіг (Manuela Schwesig) повернулася на парламентську трибуну і обговорення долі трубопроводу для російського газу продовжилося, причому на підвищених тонах..

Прем’єр-міністр землі Мануела Швезіг практично вдвічі перевищила відведений їй регламентом час на те, щоб ще раз пояснити депутатам сенс створюваного фонду.

Однак і цього виявилося недостатньо – після голосування вона повернулася на трибуну, щоб в різкій формі звинуватити в боягузтві депутатів від правопопулістської партії “Альтернатива для Німеччини” (АДГ), які не брали участі в голосуванні, а також зайвий раз підтвердити, що поспішне створення і реєстрація фонду викликані нещодавнім вступом в силу чергового пакета санкцій проти газопроводу.

За її словами, обрана юридична форма (фонд) знижує ризики для регіональної влади – в разі, якщо б закупівлею матеріалів для “Північного потоку – 2” зайнялася фірма, заснована урядом федеральної землі, в гіршому випадку під санкціями виявилися б усіх гравців регіону.

Швезіг зазначила, що трьох добровольців, які погодилися безкорисливо увійти в правління фонду (серед них – колишній прем’єр-міністр землі Ервін Зеллерінг) напевно чекають проблеми. Які саме, вона не уточнила, але, очевидно, мова йде про те, що влада США може ввести проти них персональні санкції.

Прем’єр-міністр також звинуватила депутатів з “АДГ” у використанні “методів Трампа”, коли вся політична діяльність підпорядкована одній меті – створенню максимально вірусного контенту для соціальних мереж, а не вирішенню конкретних проблем регіону. За її словами, спроби дискредитувати створюваний фонд вже почалися.

“Однак ми як і раніше вважаємо за доцільне будівництво газопроводу, оскільки він важливий для енергопостачання як Німеччини, так і всієї Європи, – заявила глава регіонального уряду. – І взагалі, відколи стало не можна захищати свої економічні інтереси?”

Нагадаємо, дві нитки газопроводу “Північний потік-2” загальною проектною потужністю 55 мільярдів кубометрів газу на рік Росія почала будувати у 2015 році. Газогін у 1220 кілометрів прокладається дном Балтійського моря – від російського селища Усть-Луга до німецького Грайфсвальду – паралельно з уже наявним “Північним потоком”. Дозволи на прокладку труб через свої територіальні води надали Фінляндія, Швеція, Німеччина і Данія, а попередні плани передбачали завершення робіт у 2019 році.

Найбільшими критиками спорудження цього газопроводу є країни Східної Європи, у тому числі й Україна. У Києві, зокрема, побоюються, що введення в експлуатацію цього газогону послабить значення української газотранспортної системи як транзитера російського газу до країн-членів ЄС.

Проти спорудження цього газопроводу також рішуче виступає уряд США. Торік Вашингтон оголосив санкції проти операторів суден, що використовуються для прокладання труб під час спорудження газопроводу. Після цього швейцарський підрядник припинив роботи, а росіяни згодом перекинули з Далекого Сходу у Балтійське море судно-трубопрокладник “Академік Черський”. Тоді данська влада заборонила будь-які будівельні роботи в районі острова Борнхольм, пояснивши це нерестом тріски.

Роботи поновилися в грудні 2020-го після майже річної перерви. Станом натепер газопровід “Північний потік-2” побудований уже більш ніж на 90 відсотків – залишилося прокласти ділянку довжиною дещо більше 100 кілометрів. Наприкінці грудня будівництво газогону завершили у територіальних водах ФРН.

28 грудня Конгрес США подолав вето Трампа на оборонний бюджет США, який серед іншого містить нові санкції щодо компаній, які сприяють продажу, оренді та наданню суден-трубопрокладачів для будівництва газопроводів “Північний потік-2” та “Турецький потік”.

2 січня 2021 року норвезька компанія Det Norske Veritas (DNV) GL повідомила, що не зможе видати газопроводу “Північний потік-2” сертифікат відповідності, необхідний для початку його роботи.

Тим часом 6 січня стало відомо, що російське судно “Академік Черський”, що кілька місяців перебувало в районі Калінінграда, повернулося до місця добудови газогону “Північний потік-2”, на південь від данського острова Борнхольм. Як повідомлялось, з середини січня оператор планує взятися до робіт у водах Данії. Влада Данії уже заявила, що акваторію навколо будівельних майданчиків “Північного потоку-2” з 15 січня тимчасово оголосять забороненою зоною.