ВР прийняла скандальний закон про референдум

Верховна Рада прийняла в другому читанні законопроект № 3612 про народовладдя через всеукраїнський референдум.

За відповідне рішення проголосувало 255 депутатів: 226 депутатів фракції “Слуга народу”, 20 – групи “Довіра” і 9 позафракційних, проти проголосували депутати фракцій “Опозиційна платформа – За життя” (15), “Європейська солідарність” (24) і “Голос” (17), а також два позафракційних депутати. Депутати фракцій “Батьківщина” та групи “За майбутнє” під час голосування утрималися.

Законопроектом Зеленського передбачається можливість проведення чотирьох видів всеукраїнського референдуму.

Перший – ініціює президент своїм указом. Може піднімати теми внесення змін до розділів І (основні положення), ІІІ (вибори, референдум), XIII (правосуддя) Конституції України.

Другий – з ініціативи парламенту. Депутати (простою більшістю в 226 голосів) можуть підняти питання про зміну території України.

Третій/четвертий – за народною ініціативою, але їх оголошує президент. Громадяни України мають право виносити на референдум “питання загальнодержавного рівня” або ж щодо припинення дії закону України, окремого його положення.

Законопроект забороняє проводити референдум щодо питань оподаткування. Не можуть бути предметом референдуму законопроекти про податки, бюджет та амністію. Під забороною референдуми, на який виносяться питання, які суперечать Конституції або “спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету і територіальної цілісності країни, створення загрози національній безпеці, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі”.

Один референдум – одне питання. Переглядати рішення референдуму можна не раніше, ніж через три роки. Причому організація процесу “народовладдя” досить складна.

Топ-10 головних ризиків законопроекту

1. Розкол суспільства

З одного боку громадяни України мають можливість отримати гарантоване Конституцією право на народовладдя, а з іншого боку – політикани можуть використовувати документ для своїх ігор. Наприклад, актуалізації тим, які роз’єднують суспільство, і таким чином дестабілізувати внутрішню політичну ситуацію в країні. В результаті референдум по “гарячій” темі не проведуть, але суспільство “підігріють”.

2. Скасування важливих законопроектів

Як тільки закон про референдум почне діяти, окремі політичні сили захочуть відзначити важливі і резонансні закони. Наприклад, закон про ринок землі, про декомунізацію, “мовний”. І більшість громадян проголосують, керуючись не об’єктивними аргументами, а емоціями після перегляду чергового політичного ток-шоу з гучними спекулятивними заявами політиків.

3. Політизація органів, які повинні виступати запобіжниками законності референдуму

Багато що залежить від Конституційного суду. Він буде оцінювати конституційність питань, які винесуть на референдум. А на сьогодні, як відзначають експерти, КСУ став не просто заручником, а активною стороною в політичній боротьбі. Окремі політичні сили зможуть використовувати суд для “освячення” тематики референдуму, або провалити його проведення.

Додаткові повноваження отримує ЦВК, від якої залежить визнання підсумків голосування (наскільки волевиявлення було чесним і за законом). І на це фінальне рішення ЦВК теоретично можуть впливати партії, за квотою якої обрано члена Комісії.

Бездіяльність ЦВК оскаржується в Окружних адмінсудах і швидше за все, це буде Окружний адмінсуд Києва, до якого пред’являють багато претензій щодо політизованості, несамостійності прийняття рішень.

4. Електронне голосування

Норма про електронне голосування звучить прогресивно, але як її реалізувати, щоб отримати об’єктивні підсумки? Технічний момент – як убезпечити систему від кібератак? Політичні – кілька мільйонів громадян України перебувають на території країни-агресора. Заборонити їм брати участь в референдуму через електронний виборчу дільницю не можна, оскільки всі рівні перед законом, усім гарантується право обирати і бути обраними. Але де гарантії, що на рішення таких громадян не вплинуть зовнішні чинники.

5. Проблеми з явкою

Референдум вважається таким, що відбувся, коли в ньому взяли участь 50% + 1 виборець. З огляду на явку на останніх парламентських виборах (49,84%) і місцевих (в середньому близько 30-35%), є ризик, що референдум може провалитися через низьку явку. Політики чудово обізнані в технологіях зниження явки, і при необхідності скористаються ними. Зірваний референдум – мінус близько 2 мільярдів гривень з держбюджету. Саме в стільки експерти оцінюють один цикл всенародного голосування.

6. Нюанси зі збором і перевіркою підписів

Для референдуму, необхідно зібрати 3 мільйони підписів за 90 днів. Це дуже багато! Такий збір зможуть дозволити собі тільки заможні політичні сили на комерційній основі або підключивши адмінресурс. Чесно зібрати таку кількість підписів – нереально.