Співробітники ФСБ вбили трьох політичних активістів- Bellingcat

Журналісти-розслідувачі з Bellingcat виявили, що співробітники ФСБ, які стежили і згодом отруїли Олексія Навального, в попередні роки виїжджали і в інші регіони Росії, де, вочевидь, вбили трьох політичних активістів.

Розслідування проведено Bellingcat спільно з The Insider і за участю Der Spiegel, Російська служба ВВСпів

1-а смерть. Тіло активіста і журналіста з Нальчика Тимура Куашева знайшли влітку 2014 року в півгодини їзди від Нальчика. Він активно займався політичною діяльністю. Був у партії “Яблуко”, організовував мітинги протесту, виступав проти поліцейського свавілля. Його неодноразово затримували і погрожували розправою.

Ще тоді друг Куашева Абакар Абакаров говорив журналістам, що впевнений в тому, що Куашева отруїли: “У нього є всі ознаки отруєння. Пальці чорніють. Під пахвою слід від уколу, почервоніння було”. Слідчі у справі проте заявили, що причиною смерті стала гостра коронарна недостатність.

Розслідувачі встановили, що в день смерті Куашева в околицях Нальчика знаходилися співробітники ФСБ Олексій Александров, Іван Осипов і Костянтин Кудрявцев, яких Bellingcat пов’язує з отруєнням Навального.

Bellingcat звертає увагу, що експертиза, покликана підтвердити або спростувати теорію про наявність отрути в крові Куашева, проводилася в тому самому Інституті криміналістики ФСБ, в якому працюють Александров і Осипов.

Також примітно, що Осипов взяв зворотний квиток на 30 липня, але в той день не вилетів назад у Москву, а замість цього двічі поміняв дату вильоту. У підсумку він повернувся в столицю через кілька годин після того, як було виявлено тіло Куашева.

Александров, як і Осипов, теж міняв зворотний квиток і зсував дату повернення до Москви, полетівши з регіону на наступний день після виявлення тіла Куашева.

Розслідувачі стверджують, що пересування отруйників виключають будь-яку можливість збігу і вбивцями Куашева є саме вони.

2-а смерть. Відомого в Дагестані активіста Руслана Магомедрагімова 24 березня 2015 року було знайдено мертвим в Каспійську. Він боровся за права місцевих жителів, підтримав екологічні ініціативи, а також перебував у русі “Садвал”, однією з цілей якого було “створення національної державності для лезгинського народу”.

За словами друга Магомедрагімова, з машини зникли відеореєстратор, а також два з трьох телефонів, які він завжди носив з собою. Слідчі, які прибули на місце злочину, виявили в машині свіжі відбитки взуття іншої людини. Проте слідство заявило, що активіст помер від серцевого нападу.

Патологоанатом, який проводив розтин тіла, цю версію оскаржив, зазначивши, що у Магомедрагімова було здорове серце і що смерть, як видно, наступила в результаті задухи.

Родичі Руслана стверджували, що, коли вони отримали його тіло для поховання, помітили на шиї дві крапки, що нагадують сліди голки шприца.

Як і у випадку з Куашевим, напередодні і в сам день смерті Магомедрагімова недалеко від Руслана знаходилися ті самі співробітники Інституту криміналістики ФСБ. Іван Осипов двічі відвідував Махачкалу в січні 2015 року, а Костянтин Кудрявцев їздив до столиці Дагестану за два тижні до смерті Магомедрагімова.

За чотири дні до смерті Магомедрагімова Осипов прилетів до Владикавказа, що знаходиться в чотирьох годинах їзди від Каспійська. Він пробув в регіоні шість днів і через два дні після смерті Руслана поїхав назад до Москви.

Bellingcat зазначає, що наявних даних недостатньо для оцінки того, чи міг активіст бути отруєний офіцерами ФСБ. Але в очі кидається схожість обставин смерті двох кавказьких активістів, в тому числі і можливе використання ін’єкцій для введення отрути, а також висновок про смерть від серцевої недостатності.

3-тя смерть. Політик Микита Ісаєв помер в поїзді Тамбов-Москва 16 листопада 2019 року. Він допомагав регіональним активістам боротися з корупцією і бездіяльністю влади. У ЗМІ Ісаєва іноді називали “новим Навальним”.

Його помічниця і подруга Аліна Жестовська розповіла, що Ісаєв прокинувся близько години ночі і пішов в туалет. Його довго не було, а коли повернувся, то тримався за живіт, ніби його хтось ударив. Останні слова, які він встиг вимовити, були: “Здається, мене отруїли”.

Тіло Ісаєва доставили в Москву, лабораторний аналіз не показав слідів токсинів в його крові, причиною смерті назвали серцевий напад. Ще до того, як прийшли результати, його кремували. Мало хто з його послідовників і співчуваючих повірив цьому поясненню. Микита був спортивним, підтягнутим 41-річним чоловіком.

Аналіз поїздок співробітників Інституту криміналістики ФСБ показав, що дві поїздки Ісаєва збігаються з переміщеннями Олексія Александрова в 2019 році. Ці дві поїздки дали можливість ідентифікувати ще трьох попутників, з якими періодично разом їздив Александров. В результаті вдалося встановити ще п’ять можливих оперативників ФСБ, тісно пов’язаних з уже відомими людьми, які можливо працюють в Інституті криміналістики ФСБ. Виявилося, що ці люди супроводжували Ісаєва протягом майже року до його смерті.

Судячи з аналізу, проведеного Bellingcat, оперативники ФСБ супроводжували Ісаєва щонайменше в семи з 13 поїздках політика. Причини, за якими Ісаєв міг потрапити під таку пильну увагу спецслужб до кінця не ясні. Одну з імовірних версій Bellingcat озвучили родичі померлого.

За рік до смерті Ісаєв став часто їздити за кордон. Тільки в 2019 році побував у Німеччині, Іспанії, Італії, Нідерландах, Ізраїлі, Туреччині, Латвії та США. Незадовго до смерті Ісаєв також купив квиток до Майамі для всієї своєї родини. Можливо, спецслужби підозрювали, що політик хоче остаточно залишити Росію.