У МЗС України назвали п’ять головних напрямків діяльності «Кримської платформи»

Перший заступник міністра закордонних справ України Еміне Джеппар в інтерв’ю українському виданню «Тиждень» назвали п’ять головних напрямків діяльності «Кримської платформи».

«Зараз діяльність Платформи зосереджена на п’яти пріоритетних напрямках. Перш за все це консолідація політики невизнання анексії Криму Росією, посилення ефективності санкцій, забезпечення безпеки в Азово-Чорноморському регіоні та Східному Середземномор’ї. Надзвичайно важливим аспектом роботи Платформи є захист прав людини, зокрема, забезпечення свободи вираження поглядів та мирних зібрань, а також забезпечення освітніх, культурних і релігійних прав корінних народів державою-агресором. І нарешті, Платформа зосереджується на подоланні негативного впливу тимчасової окупації Криму на економічну і екологічну ситуацію на півострові», – зазначила Джеппар, пишуть Крим реалії.

Вона підкреслила, що мета «Кримської платформи» – консолідувати увагу і ресурси міжнародного співтовариства в питанні деокупацію Криму.

«Кримська платформа повинна стати зовнішньополітичним елементом загальної стратегії деокупації півострова. Кінцевою метою є відновлення суверенітету України над півостровом. Для її досягнення тактично важливо посилити прагнення міжнародного співтовариства, спрямовані на відновлення поваги до усталених норм і принципів міжнародного права і невизнання будь-яких спроб змінити міжнародно визнані кордони силовими методами. Фактично мова йде про спільний пошук відповідей на злочини Росії в Криму», – заявила представник МЗС України.

Раніше заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква повідомив, що міжнародний саміт щодо «Кримської платформи» відбудеться 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці незалежності України.

Міжнародний майданчик з деокупації Криму – ініціатива української влади щодо створення переговорної платформи для координації дій України і міжнародних партнерів стосовно захисту прав кримчан і деокупації анексованого півострова.

На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення такої платформи. Раніше про такі плани заявляли в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій і Міністерстві закордонних справ України. В українському зовнішньополітичному відомстві вважають, що переговорні майданчики з врегулювання конфлікту на Донбасі та деокупації Криму повинні бути окремими один від одного.

Перша заступниця глави МЗС України Еміне Джеппар повідомила, що Росію запросять брати участь у міжнародній платформі з деокупації Криму, але надій на це небагато. До цього глава МЗС України Дмитро Кулеба говорив, що не бачить Росію в роботі цього майданчика.

У жовтні 2020 року про свою зацікавленість у роботі в рамках міжнародної платформі з деокупації Криму заявила Польща.

Раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що отримав запевнення лідерів Європейського союзу в тому, що ЄС готовий приєднатися до платформи з деокупації Криму.

Офіційний Київ очікує приєднання до платформи з деокупації Криму Туреччини, Малайзії, Словаччини, Великої Британії та інших країн.

У Кремлі неодноразово вказували на те, що питання Криму закрите і Росія не має наміру включати його в міжнародні переговори.