КС Молдови дозволив розпустити парламент, але заважає пандемія

Конституційний суд Молдови дозволив президенту країни розпустити парламент.

На засіданні 15 квітня судді прийшли до висновку, що підстави для цього є: після відходу у відставку уряду Іона Кику 23 грудня минулого року в найвищому законодавчому органі країни провалилися дві спроби обрати нового прем’єр-міністра. Згідно з конституцією, це дозволяє президенту підписати указ про розпуск законодавчого органу і призначити дострокові вибори.

З п’яти суддів КС двоє однофамільців – Володимир Цуркан і Сергій Цуркан – висловили окрему думку. Проте вердикт КС остаточний і оскарженню не підлягає. Однак з 1 квітня по 30 травня в країні оголошено надзвичайний стан у зв’язку з пандемією коронавіруса. Згідно із законом, розпуск парламенту в цей період заборонено.

Із запитом до КС про те, чи є підстави для розпуску законодавчого органу, звернулася президент Майя Санду. Виступаючи на засіданні суду 15 квітня, вона заявила, що “парламент сам взяв на себе відповідальність і усвідомлював наслідки незатвердження уряду”. Як вважає глава держави, висуваючи своїх кандидатів на пост прем’єр-міністра, вона “пропонувала уряд чесних людей. Якби парламент проголосував за одну або іншу команду, у нас було б функціональне і повноважне уряд, яке працювало б для людей”. “Я усвідомлюю, що розпуск парламенту – крайній захід, але ми вже підійшли до неї”, – сказала Санду.

Згідно із законом, президент пропонує свого кандидата в прем’єр-міністри на затвердження депутатам. 11 лютого вони відхилили кандидатуру екс-міністра фінансів Наталії Гавріліце, а 25 березня не зібрали кворум для обговорення іншого кандидата від глави держави – віце-голови президентської партії “Дія і солідарність” (ПДС) Ігоря Гросу.

Тим часом розпуск чинного парламенту був одним з передвиборчих обіцянок Санду. Це дало підстави її противникам звинувачувати її у висуванні на посаду прем’єра кандидатур, за які парламент апріорі не проголосує.

Екс-президент країни, лідер Партії соціалістів Ігор Додон звинуватив членів КС в узурпації “вищого суду Молдови в політичних інтересах президента країни”. Як написав він у своєму Telegram-каналі, судді “грубо порушили конституційні норми, свої ж рішення, прийняті протягом останніх років, рекомендації Ради Європи та Венеціанської комісії”. На його думку, відповіддю суду може бути “вотум недовіри трьом членам КС з вимогою їх відставки, звернення до міжнародних партнерів із закликом втрутитися і припинити ці спроби конституційного перевороту, щоб відновити правову державу в Республіці Молдова”.

Йдеться про рішення Конституційного суду від 2016 року, згідно з яким офіційно оформлене парламентська більшість має право запропонувати свого кандидата на пост прем’єра, і глава держави зобов’язаний його висунути. Офіційного більшості зараз в молдавському парламенті немає. Але в лютому соціалісти створили ситуативну більшість з платформою Pentru Moldova, куди входить фракція партії “Шор” і кілька незалежних депутатів, які вийшли з фракції Демпартії. Вони висунули свого кандидата – нинішнього посла Молдови в РФ Володимира Головатюка. Однак президент не стала пропонувати його на затвердження парламенту.

На думку директора Центру аналізу, досліджень і прогнозування Balkan-Centre Сергія Манастирли, “ситуативна більшість у парламенті нелегітимно. Немає в законодавстві такого поняття. Парламентська більшість легітимно тоді, коли коаліція офіційно оформлена, чого сьогодні немає”.