Рада зі свободи слова пропонує більше не вручати звань «заслужений журналіст»

На думку Ради, присвоєння цих звань може формувати суспільну думку про залежність нагородженого журналіста від влади чи його необ’єктивність, що позначиться на рівні довіри до журналістики та медіа.

Рада зі свободи слова пропонує більше не вручати звань «заслужений журналіст»
Як повідомив «Детектору медіа» секретар Ради при президентові Вадим Міський, орган рекомендував главі держави припинити практику присвоєння почесних звань «Заслужений журналіст України», а також ініціювати відповідні зміни до закону «Про державні нагороди України».Рада зі свободи слова пропонує більше не вручати звань «заслужений журналіст»

Таку рекомендацію підтримали більшість громадських діячів та журналістів у складі Ради, не підтримали лише троє — голова НСЖУ Сергій Томіленко, екзаступниця міністра інформполітики Тетяна Попова та телеведуча Наталія Влащенко.

«У журналістській професії, де цінується неупередженість, об’єктивність та рівновіддаленість від усіх сторін, присвоєння почесного звання «Заслужений журналіст України» може формувати суспільну думку про залежність нагородженого журналіста від влади чи його необ’єктивність. Це може позначитися на рівні довіри до журналістики та медіа. За 30 років незалежності в Україні з’явилася низка професійних відзнак, заснованих самими журналістами, які вручаються зокрема за дотримання ними журналістських стандартів. До обрання переможців залучена сама журналістська спільнота, що сприяє розвитку саморегулювання та утвердженню демократичних механізмів контролю за дотриманням стандартів професії. З огляду на це, відпадає потреба у відзначенні журналістів органами влади, зокрема і в присвоєнні почесного звання «Заслужений журналіст України», що була успадкована як елемент нагородної системи Радянського Союзу», — йдеться в рекомендаціях Ради з питань свободи слова та захисту журналістів.

Разом з тим, члени Ради наголосили, що видатним діячам інформаційної сфери можуть бути присвоєні інші державні нагороди та стипендії. Член Ради Максим Кречетов вважає, що «оцінку в публічній професії журналіста має давати глядач та читач, а не органи влади, хоча й вони мають достатньо інших відзнак для діячів інформаційної сфери».

На цьому ж засіданні Рада підтримала рекомендації щодо присвоєння державних стипендій низці діячів, зокрема — довічної стипендії Миколі Семені, що понад два роки провів в ув’язненні в окупованому Росією Криму.

Голова НСЖУ Сергій Томіленко повідомив, що НСЖУ проти такої ініціативи. На його думку, вона спрямована на «послаблення ролі журналістів у суспільстві» та є «зневажливою для сотень авторитетних представників ЗМІ, які отримали почесне звання як і за роки Незалежності, так і за каденції Володимира Зеленського».

Нагадаємо, серед відзначених почесним званням «Заслужений журналіст України» за президентства Володимира Зеленського опинилися ведучий програми «Світ навиворіт» Дмитро Комаров та ведучий і блогер Антон Птушкін.

У минулі роки неодноразово лунали заклики скасувати звання «заслужений журналіст», зокрема у 2014 році Волинські журналісти пропонували скасувати його як «совковий пережиток», у 2011 році з такою ініціативою виступала радниця президента Ганна Герман та ін.

Рада з питань свободи слова та захисту журналістів при Президентові України — це консультативно-дорадчий орган, створений відповідно до указу президента № 808/2019. До складу ради входять 15 членів, обраних на установчих зборах: Вадим Міський (секретар Ради), Олександр Бурмагін, Наталія Влащенко, Ірина Городецька, Наталія Гуменюк, Діана Дуцик, Павло Єлізаров, Максим Кречетов, Тетяна Лебедєва, Світлана Остапа, Людмила Писанко, Тетяна Попова, Сергій Томіленко, Тарас Шевченко, Сергій Штурхецький.

Раніше Рада з питань свободи слова засудила тиск на «Схеми» з боку Андрія Портнова, виступила з критикою законопроєкту «Про дезінформацію», двічі рекомендувала владі пакети заходів щодо підтримки медіа під час карантину, частину з яких було враховано в ухваленому законі щодо підтримки креативних індустрій, рекомендувала ратифікувати Конвецію про доступ до офіційних документів, яку було згодом підтримано Верховною Радою України.

Також Рада з питань свободи слова розробила рекомендації щодо проведення пресконференцій перших осіб держави та організації журналістських пулів, закликала Нацполіцію вжити заходів для припинення торгівлі журналістськими посвідченнями, не знайшла загроз свободі слова в санкціях проти «каналів Медведчука» та закликала владу зреагувати на репресії проти журналістів у Білорусі, а також висловилася проти практики блокування сайтів через судові арешти майнових прав користувачів.