ВР прийняла за основу податковий геноцид

Верховна Рада на позачерговому засіданні підтримала за основу законопроект №5600 про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень.

За це рішення проголосувало 264 депутатів.

Більшість норм робить законопроєкт надто фіскалізованим, агресивним щодо економіки країни.  Комплекс запропонованих зростань ставок і збільшення баз оподаткування окремих податків та зборів коштуватиме бізнесу та громадянам 48,28 млрд грн на рік, або 1,15% від ВВП. Це надзвичайне зростання податків і найвище збільшення податкового навантаження за останні роки.

Поряд з анонсованим збільшенням податкового навантаження на великий бізнес та олігархів законопроєкт в акцентованому вигляді утискає права та інтереси малого та середнього бізнесу, зокрема платників єдиного податку – фермерів і громадян.

Чотири з шести найбільш фіскально вагомих ініціатив уряду стосуються саме:

– більшості платників податку на додану вартість – дискримінаційне обмеження прав на відшкодування податку з бюджету (за ознакою ступеня переробки товару) та урізання часу на право віднесення сум до податкового кредиту, тобто в рахунок зменшення зобов’язань бізнесу перед бюджетом (відповідно +12 та +3 млрд грн до бюджету);

– населення та бізнес, що купує житло на вторинному ринку, яким доведеться сплачувати ПДВ внаслідок скасування пільги (+ 2,3 млрд грн);

– власників/користувачів сільськогосподарських земель, зокрема мікровласників з площею земель від 0,5 га, через запровадження так званого мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ), що є спробою реінкарнації законопроєктів №№ 3131, 3131-1, 3131-2 та 3131-д щодо детінізації виробництва с/г продукції, які отримали багато негативної критики.

При цьому в 4 рази звужується пільга з ПДФО для ведення особистого селянського господарства – з 2 до 0,5 га. Зазначене зі свого боку не відповідає духу статті 121 Земельного кодексу України, оскільки розмір земельних ділянок, що безоплатно передаються громадянам для задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, становить до 2 га (спочатку держава безоплатно дає землю селянину, а потім карає його за це податками). Загалом «земельна пропозиція» – звуження пільг, вимоги про подання нової податкової звітності та розрахунки контролюючими органами МПЗ для доплати податку для населення та суб’єктів малого бізнесу в поєднанні зі скасуванням мораторію на індексацію нормативної грошової оцінки земель – формує базис для соціального обурення та «земельних бунтів».

Але на цьому сільське господарство не залишають у спокої, пропонуючи до застосування інститут «залучення до оподаткування земельним податком ділянок, право власності на які не оформлено, але вони фактичного використовуються». Для цього запроваджується потенційно корупціогенна процедура прийняття рішень органами місцевої влади про встановлення факту користування юридичною або фізичною особою земельною ділянкою. За так звану «самовільно зайняту земельну ділянку» податкові органи будуть нараховувати зобов’язання одразу в розмірі річної суми платежу, що може призвести до зловживань, а наслідками стануть чисельні банкрутства та судові суперечки.

Ще одним можливим наслідком новації стане стимулювання перерозподілу ринку земель на користь великих гравців (частина «малих» землевласників не зможуть дозволити собі дотримання всіх нових вимог законодавства і не витримають зростання земельного податку). Такий підхід виглядає ще більш неприйнятно, навіть цинічно через те, що уряд хоче зібрати із сільського господарства більше податків, ніж виділяє у вигляді фінансової підтримки – за кодом програмної класифікації видатків і кредитування державного бюджету 2801580 у Державному бюджеті передбачено надати 4,5 млрд грн, тоді як планують додатково вилучити до бюджету 10,3 млрд гривень. За кожну гривню підтримки уряд поверне собі 2,3 грн!

Законопроект №5600 переповнений розширенням дискреційних повноважень і прав контролюючих органів, збільшенням штрафів для бізнесу, що закладає в діяльність податкової служби ще більш агресивну модель взаємодії з платниками податків, зокрема:

– контролюючі органи отримують право на письмовий запит про подання інформації не за умови виявлення фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства (чинна норма), а лише за наявності фактів, що можуть свідчити про такі порушення. На будь-які підозри податківців платникам податків потрібно буде відповідати письмово та нести адміністративний тягар;

– процедури встановлення місцевих податків і зборів з боку сільських, селищних, міських рад і рад об’єднаних територіальних громад виводяться з-під дії базового закону 1160 щодо регуляторної політики та регуляторної діяльності, що розв’язує руки місцевим чиновникам і фактично викидає громадськість з процесу контролю за діями влади;

– приховане збільшення штрафів за порушення строків реєстрації податкових накладних (ПН/РК) у Єдиному реєстрі податкових накладних шляхом утискання строків, за які передбачено найбільші розміри штрафів (40% і 50% від суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК): у першому випадку строки змінено в діапазоні від 61 до 180 календарних днів (чинна норма – до 365 днів), у другому – при порушенні більше ніж на 180 днів (чинна норма – на 366 і більше календарних днів);

– скарга платника податку щодо визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення про донарахування податків і штрафів стає підставою для податкової застави. Тобто хоча податкові зобов’язання є неузгодженими, а платник вважає свої права порушеними та захищається, податківці отримують право на блокування його активів. Таким бачать в уряді реалізацію принципів справедливості та презумпції правомірності рішень платника податку.

В умовах рецесії та світової економічної кризи проєкт 5600 запроваджує досить обтяжливі кроки з підняття податків, які призведуть до зростання ризиків банкрутств, втрати робочих місць і погіршення інвестиційного клімату:

– у сфері будівництва житла через чергову спробу запровадити оподаткування ПДФО доходів від продажу протягом звітного податкового року третього та наступних об’єктів нерухомості за ставкою 18% (замість 5%), що, зокрема, суперечить новій редакції норми, передбаченої у президентському проєкті про нульове декларування (№ 5153), який прийнято в парламенті як закон 15.06.2021 року. Водночас пропонується почати оподатковувати ПДВ операції на вторинному ринку житла (наразі ці операції звільнено від оподаткування), що іманентно призведе до зростання вартості житла для населення та є порушенням пп. (j) пункту 1 статті 135 базової Директиви ЄС 2006/112 від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість та, відповідно, євроінтеграційних зобов’язань України;

– в енергетичній сфері через скасування пільги з акцизного податку для «зеленої» електричної енергії, тобто виробленої когенераційними установками та з відновлюваних джерел енергії (пп. 213.2.8). Такий підхід на фоні хронічного невирішення питання «зеленого» тарифу на електроенергію фактично протиставляє Україну Зеленому курсу Європи та дає вкрай поганий сигнал інвесторам;

– у сфері зв’язку внаслідок зростання рентної плати за користування радіочастотним ресурсом на 0,58 млрд грн на рік, попри рішення уряду про мораторій на індексацію зазначених ставок ренти на 48 місяців (Розпорядження КМУ від 04.12.2019 року № 1272-р), що є однією з основних домовленостей у рамках роботи з відкриття діапазону 900 МГц для розширення покриття 4G українськими мобільними операторами. Ще один негативний сигнал, що свідчить про країну як ненадійного партнера для інвесторів;

– пивна галузь замість підтримки отримує зростання акцизів на пиво на 8% та обтяжливу заміну моделі оподаткування (від процентного вмісту спирту в кожній партії або сорті пива) з одночасним скасуванням проєвропейської ініціативи парламенту про розмежування ставок акцизу для великих і малих виробників пива, а також градації ставок для малих пивоварів залежно від їхніх обсягів виробництва відповідно до законодавства ЄС (законопроєкти 5118 і 5119, що були підтримані більш ніж 300 депутатами 20.05.2021 року в першому читанні);

– у сфері промисловості через зростання у 3 рази ставки екологічного податку за викиди двоокису вуглецю (СО2) – з 10 до 30 грн/тонну; в 1,6 разу екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти – та їхнє поступове підвищення у 8 разів до 2029 року; у 3,06 разу за відходи для підприємств гірничої промисловості (з 0,49 грн до 1,5 грн/тонну). Ніхто не проти системного та послідовного підняття екологічного податку до рівня компенсації фактичних наслідків від забруднення (пігуанський підхід), але так різко і на стільки (вилучити до бюджету додатково 2,5 млрд грн). Скільки промислових підприємств «ляже» і скільки робочих місць ми втратимо?

Проект 5600 реалізує інші негативні для умов ведення бізнесу практики:

– не зможуть бути платниками єдиного податку 4-ї групи суб’єкти господарювання, діяльність яких, згідно з КВЕД-2010, належить до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) і 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці). Чому така дискримінація?

– норми Кодексу використовуються для вирішення поточних політичних завдань, наприклад порядку формування резерву сумнівних боргів НАК “Нафтогаз”;

– повернення до практики обмеження права платників податків (поки що великих) на перенесення збитків минулих років (до зменшення фінансового результату до оподаткування можна буде віднести лише 50% збитків минулих років);

– розширення бази оподаткування транспортним податком (так званий податок на дорогі авто в розмірі 25 тис. грн на рік) за рахунок зниження критерію вартості авто – з 375 МЗП до 200 МЗП (поріг вартості зменшиться з 2 250 до 1 200 тис. грн), наслідками такого «покращення» стане залучення до оподаткування авто поширених марок, наприклад SKODA та Hyundai (це друга спроба уряду після бюджету-2021 – проєкт 4101 від 15.09.2020 року).

Всеукраїнська аграрна рада вже розкритикувала законопроєкт №5600, який вносить зміни до Податкового кодексу, оскільки, на думку аграріїв, проект документа містить низку норм, які негативно вплинуть на агросектор.

За оцінками фахівців ВАР, норми законопроєкту значно ускладнюють роботу агровиробників та ведуть до підвищення ціни на оренду та купівлю землі сільгосппризначення. А пропозиція про виключення з 4-ї групи спрощеної системи оподаткування єдиним податком виробників м’яса птиці та яєць є дискримінаційною і такою, що несе суттєву шкоду тваринництву.