Європарламент наполягає на необхідності санкцій ЄС за корупцію

Європарламент закликав ЄС створити можливість запровадження санкцій за корупцію в інших країнах.

Про це йдеться у  резолюції, присвяченій режиму санкцій ЄС за порушення прав людини, або ж європейському “акту Магнітського”, пише DW.

За резолюцію на пленарному засіданні в Страсбургу проголосували 584 євродепутати, 73 – були проти, ще 33 – утрималися, повідомляє кореспондент DW. Результати голосування оголосили у четвер, 8 липня.

У резолюції привітали запровадження у грудні 2020 року санкційного режиму, який містить чіткий список серйозних порушень прав людини, за вчинення яких у будь-якій країні світу ЄС відтоді може запроваджувати обмеження. Водночас Європарламент закликав Єврокомісію представити законодавчу пропозицію, аби розширити перелік критеріїв для санкцій і додати в нього корупцію.

Євродепутати вважають, що санкційний режим має застосовуватися і до тих, хто створює економічні та фінансові умови для порушення прав людини. Під цим часто розуміють олігархів, хоча саме слово “олігарх” у резолюції не згадується.

“Якщо ж корупційні діяння не будуть додані до чинного (санкційного. – Ред.) режиму, то Європарламент закликає ЄС і його держави-члени (…) ухвалити антикорупційний режим санкцій Євросоюзу”, – зазначається у резолюції. При цьому як приклад наводяться законодавчі акти Великобританії, США та Канади, які дозволяють запроваджувати санкції за корупцію за межами цих країн.

“Корупція має руйнівний вплив на ситуацію з дотриманням прав людини та часто підриває функціонування та легітимність державних інституцій і верховенства права”, – пояснили євродепутати свій заклик.

Європарламент закликав Раду ЄС змінити процедуру запровадження санкцій за порушення прав людини: а саме, щоб їх ухвалювали кваліфікованою більшістю. Нині ж для ухвалення рішення необхідна згода всіх 27 держав Євросоюзу.

Також резолюція радить активніше залучати організації громадянського суспільства, правозахисників і журналістів-розслідувачів для збирання інформації під час підготовки санкцій і моніторингу їхнього виконання.

Резолюцію підготували два впливові євродепутати з найбільших фракцій Європарламенту – Девід Макаллістер (David McAllister) з Європейської народної партії (ЄНП) і соціал-демократка Марія Арена.

У вівторок увечері євродепутати провели дебати, на яких зокрема згадували заклики російського опозиціонера Олексія Навального запровадити санкції за порушення прав людини проти олігархів з РФ. У Раді ЄС натомість пояснюють, що у Євросоюзу нема правових інструментів запроваджувати санкції щодо олігархів.

З моменту запровадження режиму санкцій за порушення прав людини до обмежувального списку потрапили 15 осіб і чотири організації з шести країн: Росії, Китаю, Північної Кореї, Лівії, Південного Судану та Еритреї. Санкції передбачають заборону на в’їзд на територію Євросоюзу, заморожування активів, а також заборону фізичним і юридичним особам з ЄС надавати кошти тим, хто перебуває у списку.