Льовочкіна легалізувала в АМКУ незаконний контроль над «Закарпаттяобленерго»

Як депутатка з ОПЗЖ Юлія Льовочкіна змогла легалізувати в Антимонопольному комітеті незаконний контроль над «Закарпаттяобленерго» без штрафу.

На початку червня 2021 року АМКУ дозволив депутатці з ОПЗЖ та за сумісництвом сестрі Сергія Льовочкіна Юлії набути контроль через кіпрську компанію Ombri Electrical Energy Co. Limited над ПАТ «Закарпаттяобленерго», пишуть Наші гроші.

При цьому відомство визнало, що вона вже набула цей контроль ще у далекому 2013 році і зробила це незаконно. Проте не оштрафував, посилаючись на сплив встановленого законом п’ятирічного строку давності притягнення порушника до відповідальності.

Як зазначає АМКУ, за інформацією учасників транзакції, акції Ombri Electrical Energy Co. Limited на користь Льовочкіної були переоформлені 1 лютого 2013 через декларацію про довірчу власність від громадянина Великобританії, який володів ними через зареєстровані на Сейшельських Островах компанії з номінальними акціонерами громадянками Кіпру та Греції.

Юлія (ліворуч) та Сергій Льовочкіни

Як же сталось, що Юлія Льовочкіна зазначає корпоративні права на акції «Закарпаттяобленерго» в своїй декларації ще з 2015 року, а Комітет не притягнув її до відповідальності, доки вона не прийшла саме до АМКУ аж у вересні 2020?

Гра в більярд або історія приватизації державного обленерго

Конкурс з продажу 50% акцій «Закарпаттяобленерго» відбувся 13 лютого 2012. Переможцем визначили ТОВ «Енергетична Україна ТВ». До цього найбільшими акціонерами товариства були державна НАК «Енергетична компанія України» (75%) та нідерландська компанія VS Energy International N.V. (10,5%).

Згідно умов конкурсу, претендент на акції мав три останні роки або самостійно передавати та постачати електроенергію в обсязі щонайменше 30% від обсягів «Закарпаттяобленерго», або володіти енергопостачальною компанією з такими ж показниками.

Враховуючи, що на той час засновником «Енергетична Україна ТВ» був Ігор Тинний, який придбав товариство у квітні 2011 року, підконтрольні йому компанії не могли забезпечити виконання цієї умови конкурсу. Тому перед аукціоном (28.12.2011), більшу частину статутного капіталу (55%) оформили на «ЕК «Житомиробленерго» російської групи VS Energy International.

Коли бенефіцаром «Закарпаттяобленерго» стала Льовочкіна, в чиїх інтересах скоріше за все відбувся аукціон – невідомо. Сам Тинний в інтерв’ю виданню «Економічна правда» у 2019 році не зміг пригадати, коли саме Льовочкіни оформили свій контроль над «Закарпаттяобленерго». Зокрема, зазначив, що оскільки в «Енергетичній Україні ТВ» він був міноритарієм, то переговори Льовочкіних з купівлі цього об’єкта велися не з ним, а з групою VS Energy.

Після аукціону у 2012 році єдиним засновником «Енергетична Україна ТВ» стала австрійська компанія «Омбрі Електрікал Енерджі Холдінг Гмбх», акціонером якої є вже відома нам кіпрська компанія Ombri Electrical Energy Co. Limited.

Потім у листопаді 2014 року залишок державного пакету акцій (25 %) на аукціоні придбала ФК «Фаворит». ЗМІ зазначають, що фінансова компанія діяла в інтересах групи Тинного-Льовочкіна. Тоді головна боротьба розгорнулась між «Фаворитом» і інвестиційною компанією «Бізнес-Інвест» Ігоря Коломойського та приватизація відбулася за ціною у 4 рази вищою від початкової.

Більш ніж через три роки після завершення першого аукціону з продажу 50 % акцій «Закарпаттяобленерго», «Бізнес-Інвест» оскаржила його результати та просила суд визнати недійсним укладений договір.

У суді компанія стверджувала, що умови конкурсу були прописані так, щоб вони не змогли взяти у ньому участь. Крім того, «Бізнес-Інвест» наголошували, що договір укладено у 2012 році внаслідок обману.

Нібито «Енергетична Україна ТВ» не повідомила Фонд держмайна, що метою приватизації є наступна опосередкована передача прав на 50% акцій іноземній компанії , яка до того ж не відповідає додатковим конкурсним умовам.

Фактично «Енергетична Україна ТВ» змогла взяти участь у конкурсі лише завдяки тому, що незадовго до аукціону її основним співзасновником стало ПАТ «ЕК «Житомиробленерго».

Проте суд не задовольнив позов «Бізнес-Інвесту», оскільки компанія Коломойського не довела, яким чином продаж акцій «Закарпаттяобленерго» порушив її інтереси. Адже участі в аукціоні компанія не брала, постачанням і передачею електроенергії ніколи не займалась. Доказів, що свідчили б про намір придбати акції, також не надала.

Вивчаючи історію з приватизацією акцій державної енергопостачальної компанії, повертаємось до старої теми офшорів. АМКУ, не дивлячись на зміни до законодавства, продовжує вірити, що реальними власниками українських активів є громадяни офшорних юрисдикцій чи юрисдикцій з пільговим оподаткуванням, а Україна – продовжує не знати, хто ж є власником стратегічних активів, від яких прямо залежить наша національна безпека.

І хоча в законі прямо зазначено, що конкурентне відомство має відмовити у розгляді заяви про надання дозволу на концентрацію, якщо заявниками не надано інформацію про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) учасників транзакції, на практиці це працює вибірково.

В одних випадках АМКУ вірить, що набувач контролю чи продавець активів є дійсно бенефіціаром, в інших – вважає його «номіналом».

І якщо придбання відбувається через компанії, зареєстровані в податкових гаванях, бенефіціар, що не бажає розкривати своє ім’я в сертифікаті та реєстрі акцій, призначає номінального акціонера.

Потім номінальний акціонер підписує декларацію довірчої власності (Declaration of Trust) на користь бенефіціара, відповідно до якої він відмовляється від усіх прав, пов’язаних з акціями, включаючи право голосу на зборах акціонерів або право продажу чи передачі таких акцій. І коли це відбулося та чи відбулося взагалі АМКУ може ніколи й не дізнатися.

Саме це відбулось із акціями «Закарпаттяобленерго», коли власне Льовочкіна сама виявила бажання публічно заявитись та легалізувати свої активи. І АМКУ, за відсутності бажання докопатися до істини та без допомоги від правоохоронців, так до кінця і не знатиме, коли ж саме контроль над стратегічним активом, від безперебійної роботи якого залежить електропостачання цілої області з населенням більше 1 мільйона, перейшов до рук іншої фізичної особи. І навіть якщо новий контролер «агент Кремля» – це нічого не змінює, все так само залежить лише від бажання та щирості намірів чиновників.

Чи можливе повторення подібної історії з іншими активами?

Не тільки можливо, а й було та продовжується.

Нещодавно АМКУ дозволив кіпрській компанії «Пуморі Ентерпрайзес Інвестментс ЛТД» придбати більше 50% ТОВ «Хотел Проперті», яке володіє готельними комплексами «Славутич» та «Либідь» у Києві.

Відповідно до рішення АМКУ, покупцем є громадянка Франції Наталія Селіванова, яка також володіє готельними комплексами «Прем’єр палац» в Києві та «Юність» в Одесі. А бенефіціар групи продавця – громадянка Кіпру Харіс Марангу.

Водночас, ЗМІ пов’язують кіпрську фірму вже з відомою нам групою компаній «VS Energy», яка володіє акціями ряду обленерго в Україні. Група входить до сфери впливу російського політика Олександра Бабакова (перебуває під санкціями України з травня 2018 року, США, ЄС, голосував за анексію Криму) і російських бізнесменів Євгенія Гіннера та Михайла Воєводіна.

Цілком ймовірно, що через якийсь час Бабаков чи хтось інший також захоче легалізувати ці активи в АМКУ і йому так само за це нічого не буде. Тому справа Льовочкіної живе і процвітає.

Також цікава історія з приватизацією у 2020 році столичного готелю «Дніпро» маловідомим ТОВ «Смартленд», яке здійснило придбання за більш ніж 1,1 млрд. кредитних гривень.

ФДМУ завірили громадськість, що все перевірено та кредитні гроші «чисті». АМКУ ж надав дозвіл на транзакцію в порядку спрощеного (скороченого) розгляду.

Разом з тим, ЗМІ називають одного з кредиторів «Смартленд» букмекерську компанію «Parimatch». В Україні зареєстроване ТОВ «Паріматч», основним видом діяльності якого є організація азартних ігор, а єдиним учасником є кіпрська компанія «Фірстпм Ентертеймент ЛТД» із статутним капіталом 60 млн. грн.

Світовий досвід

Європейські конкурентні відомства навряд чи дозволять транзакцію компаніям з непрозовою структурою власності.

Більше того, Європейський союз планує створити нову систему по боротьбі за відмиванням грошей після декількох банківських скандалів перед пандемією.

Комісія заявила, що також будуть прийматися нові правила для розкриття реальних власників криптовалютних активів.

В ЄС є кілька юрисдикцій, які служать точками входу незаконних грошей в європейську банківську систему. До них відносяться Австрія, країни Балтії, Кіпр, Люксембург і Мальта.

І поки стара бабуся Європа посилює боротьбу з відмиванням грошей та приховуванням доходів, в Україні продовжують мислити «по-своєму». І навряд чи про якийсь рух в напрямку прозорості активів, зміцненню національної безпеки, демонополізації та деолігархізації може йти мова, поки основним інвестором в українську економіку залишається Республіка Кіпр.