Європейська рахункова палата представила звіт боротьби з корупцією в Україні

Європейська рахункова палата представила звіт аудиту підтримки Євросоюзом боротьби з корупцією в Україні. Попри певні досягнення, ця підтримка була малоефективною. Аудитори радять, як виправити ситуацію.

Підтримка Євросоюзом боротьби з високорівневою корупцією в Україні є малоефективною. Такого висновку дійшла Європейська рахункова палата (European Court of Auditors, ECA), йдеться у її звіті, опублікованому в четвер, 23 вересня, за підсумками аудиту допомоги ЄС Україні, пише DW.

Основним запитанням, яке поставили собі аудитори, було з’ясувати, наскільки ефективною була підтримка України в боротьбі з високорівневою корупцією. “Ми дійшли висновку, що підтримка ЄС України була частково ефективною в боротьбі з корупцією”, – зазначається у самому звіті, який займає майже 80 сторінок.

Водночас у пресрелізі ECA формулювання є жорсткішим: “Підтримка Євросоюзом реформ в Україні є неефективною в боротьбі з високорівневою корупцією”. А член рахункової палати, відповідальний за підготовку звіту, Юхан Партс так підсумував діяльність ЄС з протидії корупції в Україні: “Є багато ініціатив ЄС, але досі жодного прориву”.

У своєму аудиті Європейська рахункова палата зосередилася на високорівневій, або ж великій корупції. Під нею аудитори розуміють зловживання владою на високому рівні, від якого зиск отримує невелика група людей, тоді як усьому суспільству це завдає “серйозної та масштабної шкоди”. Саме високорівневу корупцію ECA вважає головною перешкодою для розвитку України.

“Ми з’ясували, що хоча ЄС підтримує реформи для боротьби з корупцією та допоміг скоротити можливості для корупції, високорівнева корупція лишається ключовою проблемою для України. Судова реформа стикається з перешкодами, антикорупційні органи під загрозою, довіра до таких інституцій лишається низькою, а кількість судових вироків за високорівневу корупцію невелика”, – зазначається у звіті.

У ECA пояснюють, що Єврокомісія та зовнішньополітична служба ЄС (EEAS) приділяли суттєву увагу корупції в Україні, але сприймали її як пріоритет, який пронизує увесь діалог з Києвом. “Однак вони не розробили цілеспрямовану стратегію подолання великої корупції та домінування олігархічної системи”, – говориться у звіті.

Аудитори проаналізували 24 європейські програми та проєкти, спрямовані на Україну, наприклад, макрофінансову допомогу. Лише один з них – “Антикорупція та підтримка ключових реформ” – було спрямовано загалом на корупцію. І жоден не займався окремо високорівневою корупцією. З решти програм і проєктів близько половини тією чи іншою мірою спрямовувалися на боротьбу з корупцією, зазначають у ECA. Крім того, хоча більшість ключових документів ЄС звертають увагу на необхідність подолання корупції в Україні, “вони включають замало конкретних цілей” для досягнення цього.

Через це рахункова палата рекомендувала Єврокомісії та EEAS розробити “стратегічний документ, як запобігати високорівневій корупції та боротися з нею” в Україні. “Цей документ повинен визначити ключові дії з чіткими часовими рамками, як боротися з основними причинами (великої корупції. – Ред.)”, – радять у звіті та дають для цього час до кінця 2022 року.

Головною причиною високорівневої корупції в Україні ECA називає олігархічну систему. І хоча Єврокомісія ще у 2014 році заявляла про домінування олігархів в Україні, європейські програми, які аналізували аудитори, “не займалися безпосередньо олігархічною системою”. Винятком у ECA називають лише один проєкт – створення реєстру національних публічних діячів України, адміністратором якого є громадська організація “Центр протидії корупції”.

На думку аудиторів, стратегія ЄС із боротьби з корупцією в Україні повинна включати конкретні заходи протидії олігархічній структурі. Зокрема, ECA радить розробити “модель запобігання тому, щоб окремі українці (олігархи й особи, які перебувають під їхнім впливом), котрих підозрюють у великій корупції, могли в’їжджати до ЄС і користуватися своїми активами на його території”. Чи йдеться про пропозицію запровадити режим санкцій ЄС за корупцію, до чого закликає, наприклад, Європарламент? На це запитання кореспондента DW Юхан Партс відповідає так: “Справді, наші рекомендації звучать загально. Але це через те, що ми – аудитори”. Він пояснює, що питання стосовно того, як конкретно їх втілювати – це вже справа Єврокомісії та політиків у ЄС. Серед інших рекомендацій аудиторів – допомога Україні в руйнуванні монополій і посиленні Антимонопольного комітету.

Аудитори вказують, що особливістю олігархії в Україні є “захоплення держави”, тобто ситуації, коли впливові особи та компанії отримують зиск від держави, передусім через вплив на державні підприємства. Хоча Єврокомісія і підтримувала приватизацію держпідприємств, поки в Україні просувається лише мала приватизація, зауважують у ECA. Аудитори говорять і про загрозу досягненням у корпоративному управлінні великими держкомпаніями, як це продемонструвало, наприклад, призначення Юрія Вітренка головою правління “Нафтогазу”.

Подібна ситуація й з відмиванням грошей, яке напряму пов’язане з великою корупцією. За даними рахункової палати, лише 3 проєкти з 24 включали “обмежені заходи з протидії відмиванню грошей”. ECA наголошує, що ЄС слід посилити підтримку боротьби з відмиванням грошей в Україні.

Поряд з критикою, рахункова палата вказує і на певні результати, до досягнення яких долучився і Євросоюз. Ідеться, наприклад, про Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Вищий антикорупційний суд (ВАКС).

У звіті вказується також на чотири проєкти, які “скоротили корупцію та напряму зберегли кошти”. Два з цих проєктів були спрямовані на підтримку громадянського суспільства. Вони “допомогли викрити корупційні схеми, привернути суспільну увагу”, а зібрані докази передавалися правоохоронним органам. Тож ECA радить Єврокомісії відповідним чином “оцінити та пристосувати” обсяги підтримки журналістських розслідувань і активістів.

Юхан Партс зазначає, що аудитори детально обговорили свої пропозиції з Єврокомісією та EEAS. За його словами, там цілком погодилися з шістьма рекомендаціями з семи, і ще з однією – щодо моніторингу та публічних звітів щодо боротьби з корупцією в Україні – частково.

Аудит охоплює переважно період з 2016 по 2019-20 роки, утім, у ньому враховані події, які сталися до остаточного ухвалення звіту 20 липня цього року. Рахункова палата оцінювала лише дії Єврокомісії та інших інституцій ЄС. У звіті наголошується, що він не містить жодних оцінок дій української влади чи будь-якої з держав Євросоюзу.