Сіомара Кастро готується стати першою жінкою-президентом в історії Гондурасу

Результати виборів, що відбулися 28 листопада, ще не оголошені, але, згідно з результатами обробки 51% бюлетенів, колишня перша леді Республіки набирає понад 53% голосів.

Її найближчий переслідувач – мер Тегусігальпи Насрі Асфура-  отримує менше 34%. Свої привітання Кастро вже направили президенти Венесуели і Куби Ніколас Мадуро і Мігель Діас-Канель.

Прихід до влади Кастро завершить більш ніж 100-річний період, протягом якого при владі почергово перебували представники консервативної Національної партії і центристської Ліберальної партії.

Сіомара Кастро вперше заявила про себе в 2009 році, очоливши протести проти державного перевороту, в результаті якого з поста президента був повалений її чоловік Мануель Селайя. Згодом вона перетворила протестний рух на партію свободи і перебудови. У 2013 році Кастро вперше висунула свою кандидатуру на пост президента, проте програла чинному главі держави Хуану Орландо Ернандесу.

Кастро звинувачує Ернандеса у встановленні “наркодиктатури”, а головним завданням для себе бачить боротьбу з корупцією. Передвиборча програма Кастро спрямована на відновлення країни відповідно до принципів “демократичного соціалізму” і передбачає досить істотні реформи. Так, Кастро має намір обмежити кримінальну відповідальність за аборти, створити міжнародну комісію по боротьбі з корупцією за підтримки ООН і внести зміни до Конституції Гондурасу 1982 року.

При цьому найбільш радикально налаштовані члени її партії прагнуть до серйозних структурних змін в країні, в тому числі налаштовані на боротьбу з нерівномірним розподілом багатств в Гондурасі, що, на думку спостерігачів, може спровокувати конфлікт і нестабільність в суспільстві.

Одна з найгучніших передвиборчих обіцянок Кастро з міжнародної тематики стосується планів відновити дипломатичні відносини з Китаєм. Гондурас зберігає дипломатичні зв’язки з Тайванем протягом декількох десятків років, натомість отримуючи фінансову допомогу. У листопаді чинний президент навіть здійснив візит на Тайвань, в ході якого підтвердив свою прихильність дружбі між латиноамериканською країною і островом, який в Пекіні вважають провінцією КНР. Проте Китай готовий надати матеріальну допомогу Гондурасу, як це було у випадку з сусіднім Сальвадором, а Кастро – змінити зовнішньополітичний курс всупереч бажанню Вашингтона – одного з головних союзників тайванської адміністрації.

Незважаючи на активну передвиборчу кампанію Кастро, деякі спостерігачі висловлюють думку, що де-факто країною буде керувати її чоловік Мануель Селайя. Ці побоювання укупі з тим фактом, що Селайя підтримує Ніколаса Мадуро і виступає за активну співпрацю з Каракасом, ставлять під сумніви прихильність Кастро заявленим демократичним принципам.

Гондурас в останні роки переживає серйозні соціально-економічні проблеми, які тільки посилилися через обмеження, введених в умовах пандемії. За даними Світового банку, 14,8% населення живуть на $1,9 в день, майже половина населення країни – на $5,5. Таким чином, за рівнем бідності серед країн регіону Гондурас займає друге місце після Гаїті. Ситуація ускладнюється зростанням рівня злочинності, насильства і корупції.

Роль в цьому зіграло і географічне розташування Гондурасу – на шляху наркотрафіку в США. В результаті в латиноамериканській країні є кілька територій, контрольованих злочинними формуваннями. Згідно з доповіддю про умисні вбивства, опублікованою Управлінням ООН з наркотиків і злочинності (ЮНОДК), в Гондурасі на кожні 100 тис. жителів було зареєстровано 38,9 вбивств – це один з найвищих показників в субрегіоні. Боротися зі злочинністю і наркотрафіком заважає корупція. За даними організації Transparency International за 2020 рік, країна займає 157 місце з 180 за Індексом сприйняття корупції

Рівень насильства і бідності змушує гондурасців тікати з країни в пошуках кращого життя. Гондурас разом з Сальвадором і Гватемалою становить так званий північний трикутник, з якого, за даними Інституту міграційної політики, випливає найбільша кількість мігрантів у бік Сполучених Штатів.

Проблема міграції досить гостро стоїть на порядку денному основного гравця в Західній півкулі – Сполучених Штатів, – що визначає зацікавленість Вашингтона в результатах виборів в Гондурасі. Крім того, на сьогоднішній день США намагаються зміцнити свій вплив в субрегіоні на тлі розширення двосторонніх відносин ряду країн Латинської Америки і Карибського басейну з Росією, Китаєм та Іраном. З приходом Кастро до влади в Гондурасі США можуть зіткнутися з певними складнощами, враховуючи її плани налагодити відносини з Каракасом і Пекіном.

Чи переважить можливий тиск з боку Вашингтона великі фінансові дивіденди, які обіцяє співпраця з Пекіном, покаже час. Крім того, з урахуванням близької до катастрофічної ситуації в Гондурасі саме успіхи у внутрішній політиці можуть визначити успішність президентства Кастро.