Туреччина погодилася на входження Фінляндії та Швеції до складу НАТО

Туреччина схвалила у вівторок заявку Фінляндії та Швеції на вступ до Північноатлантичного альянсу, таким чином поставивши крапку в багатотижневій драмі, яка порушила сумнів єдність союзників по НАТО перед російським вторгненням в Україну.

Прорив стався після переговорів лідерів Туреччини, Швеції та Фінляндії, що тривали чотири години, що відбулися перед початком саміту НАТО в Мадриді. Завдяки цьому члени альянсу зможуть тепер продемонструвати рішучість перед Росією, яку тепер НАТО розглядає не як можливого супротивника, а пряму загрозу безпеці.

Генсек НАТО Йенс Столтенберг, президент Турции Реджеп Эрдоган, президент Финляндии Саули Нинисте, премьер-министр Швеции Магдалена Андерссон и главы МИД Турции, Швеции и Финляндии после подписания меморандума в Мадриде, 28 июня 2022 года

Гельсінкі та Стокгольм тепер можуть безперешкодно подати заявку на вступ до Північноатлантичного альянсу.

«Наші міністри закордонних справ підписали тристоронній меморандум, який підтверджує, що Туреччина підтримує запрошення Фінляндії та Швеції стати членами НАТО, — йдеться у заяві президента Фінляндії Саулі Ніїністе. – Конкретні кроки щодо нашого вступу до НАТО будуть узгоджені союзниками… протягом наступних двох днів, але зараз це рішення очікується найближчим часом».

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг та Туреччина підтвердили угоду в окремих заявах після переговорів, у яких взяли участь голова НАТО, президент Туреччини Тайіп Ердоган, прем’єр-міністр Швеції Магдалена Андерссон та Саулі Ніїністе.

Прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон написав у «Твіттері»: «Фантастичні новини на початку саміту НАТО. Членство Швеції та Фінляндії зробить наш блискучий союз сильнішим та безпечнішим».

Столтенберг заявив, що в ході саміту лідери 30 держав, що входять до альянсу, офіційно запросять Швецію і Фінляндію, яка має 1300-кілометровий кордон з Росією, вступити до НАТО.

«Двері відчинені – вступ Фінляндії та Швеції до НАТО відбудеться», – сказав Столтенберг у бесіді з журналістами.

Проте навіть за наявності офіційного запрошення парламенти 30 країн-союзників НАТО мають ратифікувати це рішення, і процес може тривати до одного року.

Основні вимоги Туреччини полягали в тому, щоб країни Північної Європи припинили підтримку курдських бойовиків, які проживають на їх території, та зняли заборони продажу деяких видів зброї Туреччини.

За словами Столтенберга, умови операції мають на увазі, що Швеція активізує роботу на запити Анкари про екстрадицію підозрюваних бойовиків. Крім того, до шведського та фінського законодавства будуть внесені поправки, спрямовані на посилення підходу до курдських бойовиків. Швеція та Фінляндія знімуть обмеження на продаж зброї Туреччини.

Анкара висловила серйозне занепокоєння тим, що Швеція приховує бойовиків забороненої в Туреччині Робочої партії Курдистану (РПК), яка розпочала боротьбу проти турецької держави у 1984 році. Стокгольм відкидає ці звинувачення.
У заяві президента Туреччини йдеться, що чотиристороння угода, досягнута у вівторок, означає «повну співпрацю з Туреччиною у боротьбі проти РПК та її філій».

У заяві також йдеться, що Швеція та Фінляндія «демонструють солідарність з Туреччиною у боротьбі з тероризмом у всіх його формах та проявах».

Президент США Джо Байден, який прибув до Мадриду напередодні ввечері, не порушував цього питання у своїх публічних виступах з прем’єр-міністром Іспанії Педро Санчесом і королем Іспанії Феліпе.

Байден має зустрітися з Ердоганом під час саміту НАТО. Перед від’їздом до Мадриду, президент Туреччини заявив, що добиватиметься, щоб Туреччина знову була включена до програми, що дозволяє їй купувати американські винищувачі F-16.

Ердоган пообіцяв обговорити з Байденом питання щодо закупівлі Анкарою російських систем ППО С-400, що призвело до введення американських санкцій щодо Туреччини.

Війна, розв’язана Росією в Україні, підштовхнула Швецію та Фінляндію, які протягом десятиліть дотримувалися нейтралітету, до входження до оборонного західного альянсу.