Бербок та Ламбрехт просять 2,2 млрд євро для допомоги Україні

Міністр закордонних справ ФРН Анналена Бербок та міністр оборони Крістіні Ламбрехт просять міністра фінансів Крістіана Лінднера більше коштів на військову підтримку України у наступному році.

Про це у суботу, 22 жовтня, із посиланням на послання Бербок та Ламбрехт пише видання Der Spiegel.

Міністри вважають за необхідне створити спецфонд у 2,2 млрд євро для допомоги Києву. Тільки з таким бюджетом Німеччина зможе “конкретно і відчутно взяти на себе відповідальність”, на яку від неї очікують її “міжнародні партнери”, йдеться в посланні.

На початку листа міністри критикують, що в бюджеті на 2023 рік поки виділено лише 697 млн ​​євро на подібні цілі. У 2022 році уряд спонсорував прямі та так звані “кругові” постачання зброї Україні з цього фонду. На думку Бербок та Ламбрехт, він є “центральним інструментом фінансування” допомоги зброєю. Берлін, наприклад, використав фонд для оплати поставок танків, які Чехія та Греція отримали як заміну старіших машин, раніше наданих Україні.

Міністри хочуть, щоб Лінднер суттєво збільшив розміри цього спецфонду за остаточного затвердження бюджету на 2023 рік у середині листопада. За версією авторів послання, запланована бюджетна верстка скорочує простір для дій їхніх міністерств “до політично невиправданого мінімуму”. Крім того, міністри хочуть отримати гарантії, що ще до одного мільярда євро йтиме на багаторічні проекти озброєння.

Свої вимоги міністри підкріплюють гучними заявами, пише Der Spiegel. Так, вони стверджують, що “здатність Берліна діяти у зовнішній політиці та питаннях безпеки, а також його міжнародна репутація” залежать від коштів зі спецфонду. 2022 показав, що для підтримки України у створенні “високотехнічного військового потенціалу” необхідна “максимальна гнучкість”, йдеться далі в посланні. На сьогоднішній день уряд Німеччини довів, що може діяти швидко та ефективно. Щоб цей темп не сповільнився, Бербок та Ламбрехт терміново звертаються за допомогою до Лінднера, зазначається у листі.

Тим часом, як пише Der Spiegel, Мінфін не має нескінченних ресурсів. Фінансова система, зокрема, зазнає значного навантаження у зв’язку з великими пакетами допомоги для компенсації зростання цін на енергоносії на 2023 рік. Крістіан Лінднер уже кілька разів закликав своїх колег по кабінету міністрів до економії.

Раніше, 21 жовтня, німецький бундестаг схвалив створення спеціального Фонду економічної стабільності у розмірі 200 млрд. євро для стримування різкого зростання цін на енергоносії та допомоги бізнесу.

“Це – хороша новина для всіх, хто переймається комунальними платежами. А також для торгівлі та бізнесу”, – повідомив канцлер ФРН Олаф Шольц. Згідно з планами уряду, виділених коштів має вистачити до 2024 року.

Для фінансування пакету допомоги уряд Німеччини знову призупинить дію “боргового гальма”, закріпленого в Основному законі, та взяти нові кредити. Від політики запобігання росту держборгу, що проводилася до цього, вже відходили, зокрема, у березні 2020 року на тлі пандемії. З 2014 Берліну вдавалося уникати заборгованостей. Крістіан Лінднер стверджує, що ФРН повернеться до цього правила у 2023 році.

Рішення про фонд на період до 2024 раніше розкритикувала Федеральна рахункова палата Німеччини. Її експерти відзначають, що воно суперечить принципам, відповідно до яких федеральний бюджет завжди складається на один рік.