Влада Норвегії розкрила особу передбачуваного російського агента

Служба контррозвідки Норвегії (PST) розкрила, за її словами, справжню особу російського шпигуна, який видавав себе за бразильського дослідника.

PST назвала ім’я підозрюваного – ним виявився Михайло Мікушин, росіянин 1978 року народження, який, за даними норвезької контррозвідки, видавав себе за 37-річного бразильця на ім’я Жозе-Ассіс Джаммарія. Мікушин є високопосадовцем російської військової розвідки, за словами дослідника Христо Грозєва, який працює для сайту розслідувань Bellingcat.

“Відмінна робота, Норвегія, ви спіймали полковника ГРУ [російської військової розвідки]”, – написав Грозєв у своєму Твіттері.

Фотографії підозрюваного були опубліковані у кількох норвезьких ЗМІ.

Він заперечує висунуті проти нього звинувачення, але в п’ятницю суд Осло ув’язнив його на чотири тижні, перші два з яких пройдуть у повній ізоляції, щоб запобігти зникненню доказів.

Підозрюваного затримали у понеділок вранці, коли він прямував на роботу до університету Тромсе, на півночі Норвегії. Спочатку він був поміщений під варту порушення імміграційного законодавства з метою депортації.

Однак розслідування було швидко розширено, щоб охопити підозри в «незаконному шпигунстві щодо державної таємниці такого характеру, який завдає шкоди фундаментальним інтересам країни», що караються в Норвегії позбавленням волі на строк до трьох років.

У PST заявили, що передбачуваний шпигун займався політикою Норвегії щодо Арктики та «гібридними» погрозами.

Норвегія має спільний кордон із Росією на півночі довжиною 198 км.

Після оголошення про його арешт посольство Росії в Осло у вівторок розкритикувало те, що російські дипломати назвали норвезькою «шпигунством».

Посольство Росії в Осло в коментарі агентству «Франс-Прес» заявило, що не знає, «про кого чи про що йдеться».

«Останнім часом у Норвегії активно пропагується шпигунство», – йдеться у заяві.

Крім підозрюваного у шпигунстві, за останні тижні в Норвегії заарештували ще дев’ятьох громадян Росії. Їх звинувачують у здійсненні польотів дронів у повітряному просторі з порушенням заборони, запровадженої після війни в Україні, або у фотографуванні секретних об’єктів у заборонених зонах.

Російським рибальським траулерам, як і раніше, дозволено швартуватися в деяких норвезьких портах, незважаючи на заборону ЄС. Також підозри у норвежців викликають російські науково-дослідні судна.

Норвегія, яка після війни в Україні обігнала Росію і стала найбільшим постачальником газу до Європи, посилила заходи безпеки на стратегічних об’єктах.

Цей крок було зроблено після того, як поруч із деякими нафтогазовими об’єктами було помічено загадкові безпілотники. Це сталося вже після передбачуваних диверсій проти двох російських трубопроводів «Північний потік» у Балтійському морі.