ФРН виділить 1 млрд євро на кібербезпеку України

Уряд Німеччини надасть додатково 1 млрд євро з бюджету на 2023 рік для підтримки України. Кошти підуть, зокрема, на захист від російських кібератак та збирання доказів у зв’язку з військовими злочинами.

Про це йдеться в ухвалі, пише агентство Reuters.

Частину фінансування буде перераховано групам фахівців, які фіксують свідчення порушень прав людини та військових злочинів, у тому числі після виведення військ РФ із раніше окупованих областей України.

Додаткові кошти будуть спрямовані на підтримку громадянського суспільства в регіоні, включаючи захист журналістів у Білорусі, Росії та Україні.

Виділення фінансів відбувається на тлі суперечок про те, чи має Німеччина збільшити обсяг військової допомоги Україні. Рішення про спрямування коштів ухвалено під тиском “Союзу-90″/”зелених”.

“Український бюджет ясно показує, що наша підтримка виходить далеко за межі важливих та необхідних постачань зброї”, – зазначив депутат німецького бундестагу від “зелених” Робін Вагенер, який очолює парламентську групу по Україні.

“Ми інвестуємо значні кошти у світ у Європі та Україні”, – додав він.

Німеччина є третім за величиною військовим донором України після США та Канади.

Раніше, 24 жовтня, за підсумками 5-го Німецько-українського бізнес-форуму канцлер ФРН Олаф Шольц, що пройшов у Берліні під девізом “Rebuild Ukraine” (“Відновити Україну”), звертаючись до німецьких ділових кіл, підкреслив: “Той , хто сьогодні інвестує у відновлення України, той інвестує у країну – майбутнього члена ЄС, яка стане частиною нашого правового простору та нашого внутрішнього ринку”.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, який приїхав до Берліна, висловив упевненість, що відновлення його країни стане бустером для економіки ЄС, каталізатором її розвитку. Він запевнив, що уряд у Києві взяв курс на стимулювання приватної ініціативи, на дерегулювання бізнесу, на зниження ролі держави у діловому житті.

Серед найперспективніших напрямів майбутньої співпраці він назвав оборонну промисловість, енергетику, IT-індустрію та цифровізацію, сільське господарство, а також розробку та впровадження екологічно чистих технологій у рамках європейського “зеленого” курсу, який отримав назва Green Deal.