ЄС та США уточнили правила застосування санкцій проти рф

Метою санкцій, запроваджених Великобританією, ЄС та США проти російської влади та пов’язаних з ними осіб та компаній, має бути російська військова галузь, а не агропромисловий сектор, тому світові організації можуть співпрацювати з компаніями з РФ, які працюють у цій сфері.

Спільна заява країн-союзниць із роз’ясненнями випадків застосування санкцій опублікована на сайті Дипломатичної служби ЄС у понеділок, 14 листопада.

Військове вторгнення Росії в Україну посилило гострі проблеми в галузі продовольства та харчування, з якими світ зіткнувся через зміну клімату та пандемію COVID-19, зазначено у заяві. Наслідки цього відчутні як у країнах, де від браку продовольства страждають мільйони людей, і у країнах Заходу.

Введені щодо РФ санкції мають впливати на військовий, а не громадянський сектор, тому країни-союзники опублікували внутрішні керівництва та роз’яснення з питань щодо застосування обмежувальних заходів. Вони мають допомогти зрозуміти, “що банки, страховики, вантажовідправники та інші суб’єкти можуть продовжувати постачати світові російські продукти харчування та добрива”, пишуть автори заяви – верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель, голова Держдепартаменту США Ентоні Блінкен та міністр закордонних справ Великої Британії. Конюшини.

Дипломати закликають “глобальних партнерів, а також суб’єкти, галузі та відомства, які беруть участь у торгівлі сільськогосподарською продукцією”, підвищувати доступність продуктів харчування для всіх та організовувати постачання товарів та ресурсів агропромислової сфери як з України, так і з Росії.

Автори заяви закликали всі країни, які беруть участь в ініціативі щодо вивезення зерна з українських портів через Чорне море, продемонструвати підтримку “зернової угоди” та “розширити масштаби своєї діяльності”, а також продовжити термін дії домовленостей.

Єдиним учасником, який ставив під сумнів виконання укладеної у липні угоди про вивезення зерна, була Росія. Наприкінці жовтня російська влада відмовилася від участі в угоді через нібито скоєну Україною атаку на військові кораблі РФ з використанням “зернового коридору”, яка, як стверджувало російське МЗС, була проведена під контролем Великобританії. Однак через кілька днів після оголошення про вихід з угоди РФ повернулася до неї, пославшись на нібито отримані від Києва гарантії ненападу – при тому, що Україна та РФ спочатку не укладали домовленостей безпосередньо один з одним.

Після короткострокового виходу з Чорноморської зернової ініціативи Кремль заявив, що подальша доля угоди підлягає “окремому” обговоренню – дія угоди закінчується 19 листопада, але російська сторона до середини місяця так і не прояснила своєї позиції про її продовження.

Очікується, що це питання, серед іншого, обговорюватиметься на саміті G20, який проходитиме 15-16 листопада на острові Балі (Індонезія). На конференції, яка вже стала знаковою через першу зустріч президента США Джо Байдена та керівника КНР Сі Цзіньпіна, Росію представляє міністр закордонних справ Сергій Лавров – президент РФ Володимир Путін раніше відмовився від участі у саміті.