Комітет ВР рекомендує парламенту ухвалити в цілому законопроєкт про медіа

Парламентський комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендує Верховній Раді ухвалити проєкт закону про медіа (№2693-д) у другому читанні та в цілому.

Як повідомляє пресслужба апарату Верховної Ради, під час підготовки до другого читання до законопроєкту надійшло понад 2300 пропозицій від суб’єктів права законодавчої ініціативи.

“Я вдячний усім колегам із комітету, з усіх фракцій та груп, за роботу. Ми маємо розбіжності, проте ці розбіжності не свідчать про те, що колеги, які сьогодні утрималися від голосування, проти захисту українського інформаційного простору. Усі за. І всі дискусії сьогодні лише про те, щоб найкраще захистити наш інформаційний простір та захистити права і свободи наших українських медіа”, – сказав голова комітету Микита Потураєв (фракція “Слуга народу”) на засіданні комітету.

Як повідомлялося, Верховна Рада прийняла законопроєкт про медіа за основу 30 серпня.

Законопроектом передбачено:

  • Приведено у відповідність до критеріїв Директиви Європейського Союзу про аудіовізуальні медіапослуги визначення термінів: “європейський продукт”, “європейська студія-виробник”, “національний продукт”, “незалежна студія-виробник”. З метою спрощення процедури захисту авторських та суміжних прав додано терміни “пакет телеканалів та радіоканалів”, “програма організації мовлення (програма мовлення)” (ст. 2). Враховано пропозиції громадськості щодо визначення поняття “провайдер аудіовізуальних сервісів”. Його уточнено положенням, що такі суб’єкти не здійснюють редакційний контроль
  • з-поміж суб’єктів, на які поширюється регулювання Закону “Про медіа”, вилучені іноземні нелінійні медіа та іноземні платформи спільного доступу до інформації (зокрема, Netflix, Amazon Prime Video). З переліку умов застосування Проєкту вилучені положення щодо критеріїв доступності сервісу на території України та можливості оплати їх громадянами чи юридичними особами України з території України
  • у доопрацьованому проєкті відповідно до Директиви ЄС про аудіовізуальні медіапослуги викладені вимоги до платформ спільного доступу до відео (замість платформ спільного доступу до інформації), додано визначення терміну “платформа спільного доступу до відео” та запропоновано режим взаємодії національного регулятора з платформами спільного доступу, у т.ч. іноземними
  • вилучено положення про обов’язковість трансляції радіоканалів, телеканалів, каталогів програм, які походять з країн, що є сторонами Європейської конвенції про транскордонне телебачення чи державами-членами Європейського Союзу, офіційними мовами цих держав (ст. 4)
  • встановлено заборону усім особам, зареєстрованим в офшорних зонах, брати участь у постачальниках електронних комунікаційних послуг для з потреб мовлення з використанням радіочастотного ресурсу (ст. 24)
  • конкретизовано вимоги до прозорості структури власності та контролю: додано строк на приведення структури власності у відповідність вимогам закону, уточнено порядок подання звітності та перелік підстав її подання (ст. 25, 26, 27)
  • суттєво уточнено розділ “Публічні аудіовізуальні медіа”. Регулювання питань мовлення громад доопрацьовано з урахуванням рекомендації експертів Ради Європи, зокрема, в частині відокремлення суб’єктів мовлення громад від суб’єктів, заснованих місцевими органами влади, уточнені механізми забезпечення редакційної свободи та вимоги до програмного наповнення тощо
  • вимоги щодо публікації вихідних даних онлайн медіа поширюються лише на зареєстрованих суб’єктів (ст. 37)
  • програми США та Канади виключено з квоти європейського продукту. Відкориговані квоти на програми незалежних студій-виробників відповідно до вимог Директиви: для таких програм встановлено квоту 10% та 5% протягом перехідного періоду (ст. 39).
  • розширені гарантії захисту дітей від шкідливого контенту: обов’язок захисту дітей від шкідливого контенту розповсюджено на провайдерів аудіовізуальних сервісів. Проєкт зобов’язує онлайн медіа належним чином інформувати аудиторію про потенційну шкідливість контенту (ст. 42)
  • відповідно до рекомендацій експертів Ради Європи уточнено підстави для надання права на відповідь чи спростування інформації: закріплено, що такими підставами є поширення відомостей, які не відповідають дійсності або які були викладені неправдиво (неповно або неточно). Конкретизоване коло суб’єктів, до яких може бути направлена вимога права на відповідь або спростування (суб’єкти у сфері аудіовізуальних, друкованих або онлайн медіа) (ст. 43)
  • уточнено порядок розповсюдження мовниками інформації про події значного суспільного інтересу. Закріплено право телевізійних мовників вільно обирати уривок (відеоряд) із трансляції події значного суспільного інтересу, необхідний для підготовки відповідних новинних повідомлень (ст. 46)
  • спрощені умови реєстрації друкованих видань: встановлено, що вони підлягають обов’язковій реєстрації лише на період військової агресії (ст. 63)
  • удосконалено норми щодо співрегулювання у сфері медіа: уточнено предмет спільного регулювання, конкретизовано процедуру створення органу спільного регулювання (Розділ VII)
  • допрацьовано процедуру здійснення контролю та нагляду у сфері медіа. Посилено повноваження регулятора у частині накладання санкцій на суб’єктів у сфері медіа, додано право регулятора скасовувати реєстрацію аудіовізуальних лінійних медіа без рішення суду. Удосконалено процедуру застосування санкцій (Розділ XIII)
  • конкретизовано обмеження у сфері медіа, пов’язані зі збройною агресією (Розділ IX): уточнено перелік суб’єктів, які не можуть бути суб’єктами у сфері медіа в Україні, критерії забороненого контенту тощо.

Як повідомлялося, оновлення національного законодавства у сфері аудіовізуальних послуг є одним із зобов’язань України згідно з Угодою про асоціацію з Європейським Союзом, виконання якої необхідне для початку переговорів щодо вступу України до ЄС.