У Сонячній системі виявлено “примарне сяйво” невідомого походження

Детальний аналіз більш ніж 200 тисяч архівних знімків з телескопа “Габбл” показав, що у поясі планет нашої системи присутнє фонове світіння невідомого походження. Область “примарного сяйва” поширюється до 5 мільярдів кілометрів від Сонця. Впевненого пояснення цьому феномену у вчених поки що немає.
Неймовірна чутливість космічної обсерваторії “Габбл” до видимого спектра дає змогу вловлювати дуже слабкі фотони. Досі астрономи фільтрували будь-які фонові джерела фотонів, прагнучи зібрати більше інформації про спостережувані об’єкти.
Але дехто з них задумався: а що, як викинути із зображень “Габбла” зірки, комети, планети та інше розсіяне світло від малих і великих астероїдів у Сонячній системі? Так народилася програма SKYSURF з оцінки фонового світіння в нашій системі.

Що побачили науковці
Аналіз допоміг зробити відкриття – до сфери радіусом приблизно 4,8 мільярда кілометрів небо саме по собі рівномірно світиться з інтенсивністю, сумарно приблизно рівною силі світіння десяти світлячків. Це означає, що у Сонячній системі є якась структура, яка випромінює, але, швидше, розсіює світло від Сонця. І йдеться саме про структуру, оскільки цей об’єкт або хмара світиться рівномірно в усіх напрямках.

Можна припустити, що світіння міжпланетного простору всередині системи викликає розпад комет на пил і гази. Але в цьому зв’язку було зроблено ще одне відкриття. Зонд NASA “Нові горизонти” (New Horizons) провів вимірювання фонового світіння в нашій системі далеко за планетами і поясом астероїдів, а саме на відстані від 6,4 до 8 мільярда кілометрів від Сонця, і теж виявив слабке фонове світіння, природу якого вчені поки не можуть довести.

Нова загадка для вчених
Поки астрономи сходяться на тому, що природа внутрішнього фонового світіння і зовнішнього може відрізнятися. Як справи йдуть насправді, ще належить з’ясувати. Програма SKYSURF тільки позначила проблему, а вирішувати її доведеться в нових експериментах.