У ЄС відновлювані джерела енергії вперше випередили газ

У 2022 році Євросоюз уперше отримав більше енергії з відновлюваних джерел, ніж від спалювання газу. Такі дані наводяться у звіті, опублікованому у вівторок, 31 січня, аналітичним центром Ember, що здійснює дослідження щодо кліматичної політики ЄС.

За його підрахунками, минулого року в ЄС на сонячну та вітряну енергетику припало близько 22 відсотків виробленої електроенергії – більше, ніж будь-коли. Водночас спалювання газу дало приблизно 20 відсотків – це на один відсотковий пункт менше, ніж у 2021 році, пише DW.

Країни Євросоюзу виробили 2022 року 203 терават-годин (ТВт-год) сонячної енергії, що на 39 ТВт-год, або на 24 відсотки більше, ніж роком раніше. Це дозволило заощадити близько 10 мільярдів євро на закупівлі газу, пишуть аналітики Ember. Вітроенергетика дала ЄС 420 ТВт-год енергії, на 33 ТВт-год більше, ніж у 2021 році.

Найбільше енергії з відновлюваних джерел отримала в ЄС у 2022 році Німеччина – 126 ТВт-год за рахунок вітру та 59 ТВт-год за рахунок сонця. Проте частка “зеленої” енергії у загальному енергобалансі в деяких країнах Євросоюзу більша. Зокрема, сонячна енергетика забезпечує 14 відсотків загального виробництва електрики у Нідерландах та по 13 відсотків – у Греції та Угорщині. У ФРН цей показник становить приблизно 10 відсотків.

Що стосується вітроенергетики, то вона дає понад 50 відсотків виробітку Данії, майже 40 відсотків – Литві та близько 35 відсотків – Ірландії. У Німеччині частка енергії вітру становить близько 20 відсотків.

При цьому ФРН у 2022 досягла найбільшого прогресу в розвитку сонячної енергетики, разом з Іспанією та Польщею, та у вітроенергетиці – разом з Польщею та Швецією, зазначається у звіті Ember.

“Криза, безперечно, прискорила енергетичний перехід у Європі”, – прокоментував отримані результати глава відділу аналітики даних Ember Дейв Джонс. Розв’язана РФ війна в Україні і різке скорочення поставок російського газу в Європу змусили багато країн світу шукати альтернативні джерела енергії.

Так, Німеччина менше ніж за рік змогла повністю подолати залежність від російського газу – щоправда, зокрема, за рахунок часткового повернення до вугільної енергетики та відмови від консервації АЕС.