У справі про “Північний потік – 2” є кумівство – німецькі ЗМІ
Фонд “Захист клімату та екології”, створений у федеральній землі Мекленбург – Передня Померанія, проводив сертифікацію газопроводу “Північний потік – 2” (СП-2) з явно помітними порушеннями, стверджують німецькі газети Bild і Die Welt у спільному розслідуванні.
За їхніми даними, Klima- und Umweltschutz MV уклав контракт на роботи з технічного огляду “СП-2” з компанією, яка належить братові колишнього керуючого справами цього фонду.
Видання вказують, що 6,2 млн євро від Klima-und Umweltschutz MV отримала компанія BOS Baustoff-und Offshore Service GmbH – нібито за технічний огляд газопроводу, необхідний для його сертифікації. Ця фірма належить брату бізнесмена Штеффена Петерсена, який на момент укладання договору обіймав посаду керуючого директора “кліматичного” фонду.
Крім того, “Захист клімату та екології” уклав контракт на суму 1,33 млн євро з гамбурзькою консалтинговою фірмою Cylad Consulting, серед партнерів якої значиться сам Петерсен.
Як наголошують ЗМІ, отримати ці відомості вдалося лише після звернення до суду, оскільки член правління фонду Ервін Зеллерінг відмовився розкрити інформацію про партнерів організацій на запит.
Згідно з даними, наданими на вимогу суду, “Захист клімату та екології” з моменту свого заснування в 2021 році уклав контракти в цілому приблизно на 174 млн євро, а гроші на проведення угод надходили від компанії-оператора “Північного потоку – 2”. При цьому майже 20 відсотків від цієї суми у результаті повернулися до пов’язаної з газопроводом і зареєстрованої у Швейцарії компанії, яка вже не існує, зазначає Bild.
Підозра в кумівстві – далеко не перша претензія громадськості та ЗМІ до фонду з Мекленбурга – Передньої Померанії. Критики, серед яких були як місцеві опозиціонери, так і екологічні рухи, називали фонд “фейковим” і вказували, що організація була створена лише з метою обійти санкції США при завершенні будівництва “Північного потоку – 2” на території Німеччини. Приймальний термінал газопроводу був побудований саме в Мекленбурзі – Передній Померанії.
Створення фонду лобіювали представники Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) на чолі з колишнім канцлером ФРН Герхардом Шредером, якого через підтримку політики Кремля у минулому хотіли позбавити членства у партії. Нинішній член правління фонду Ервін Селлерінг, який також представляв СДПН, раніше обіймав посаду прем’єр-міністра Мекленбурга – Передньої Померанії. А сам фонд минулого відкрито отримав на свою діяльність від “Газпрому” 20 млн євро.
У 2023 році стало відомо, що одна із співробітниць фінансового відомства Мекленбурга – Передньої Померанії забрала з робочого кабінету податкову декларацію “кліматичного” фонду та спалила її у себе вдома в каміні.
Юрист і колишній депутат бундестагу від Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Карл-Георг Вельман вказував у коментарі для ЗМІ, що дивний вчинок фінінспектора міг пояснюватися тиском з боку Селерінга, що змінила на посаді глави регіону Мануели Швезіг . Вона теж є членом СДПН, підтримує дружні відносини зі Шредером, а крім того, виступала за проведення в Німеччині так званих “Днів Росії” – заходів, що лобіювали продовження відносин з РФ, незважаючи на її агресивну політику щодо України. У певний момент через це Швезіг потрапила до “реєстру” лобістів “Газпрому”, який ведуть німецькі громадські організації.
На думку юриста, знищення податкової декларації фондом могло бути покликане приховати той факт, що 50 відсотків із грошей, перерахованих йому “Газпромом”, були спрямовані як податок до регіонального бюджету – це зарахування могло сприяти кар’єрі Швезіг. Однак тепер опозиціонери звинувачують главу регіону у хабарі.
Крім того, Швезіг нагадують обіцянку, дану нею після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, розпустити “кліматичний” фонд і перерахувати отримані від “Газпрому” гроші Україні – Швезіг не зробила ні того, ні іншого. Проте, незважаючи на шквал критики з боку колег у бундестазі, вона залишається на посаді прем’єра, а також відвідувала церемонію відкриття терміналу ЗПГ у Лубміні разом із канцлером ФРН Олафом Шольцем та проводила переговори з місцевими активістами, які протестують проти роботи таких споруд.
