Глава Пентагону застеріг Китай від війни проти Тайваню

Міністр оборони США Ллойд Остін застеріг Китай від воєнних дій проти Тайваню.

“Конфлікт у Тайванській протоці матиме катастрофічні наслідки”, – заявив голова Пентагону в суботу, 3 червня, на азіатській конференції з безпеки “Діалог Шангрі-Ла” у Сінгапурі.

Військова ескалація конфлікту Китаю та Тайваню вплине на світову економіку “таким чином, як ми не можемо собі уявити”, упевнений Остін. США відкидають “односторонню зміну статусу-кво”, наголосив він. При цьому з його погляду такий конфлікт не є неминучим і майбутнім у найближчій перспективі. Вашингтон сповнений рішучості захищати мир і безпеку в Тайванській протоці, яка така важлива для світового судноплавства, додав американський міністр.

Остін також висловив стурбованість через брак комунікації між США і Китаєм на тлі вкрай серйозного охолодження відносин. Відкриті комунікаційні канали особливо важливі для військових та політиків у сфері оборони, пояснив він і підкреслив, що зараз саме час розпочати діалог. Говорячи про коротку зустріч з новим міністром оборони Китаю Лі Шанфу напередодні ввечері, Остін зазначив, що “серцевий потиск рук за вечерею не замінить дискусії про факти”.

Перед початком конференції в Сінгапурі Лі Шанфу вкотре погрожував завоювати Тайвань. Він також відмовився проводити зустріч із Остіном на даному форумі.

Керівництво КНР вважає Тайвань частиною своєї країни і належить до острова як до бунтівної провінції, що відкололася 1949 року. Компартія Китаю та голова КНР Сі Цзіньпін оголосили “об’єднання з Тайванем” своєю “історичною місією”, яку вони мають намір виконати – за необхідності – із застосуванням військової сили.

У березні Тайвань, незважаючи на протести Пекіна, відвідала міністр освіти ФРН Беттіна Штарк-Ватцінгер. Вона підписала угоду про науку та технології з Тайванем. Поїздка стала першим візитом на Тайвань урядовця Німеччини за останні 26 років.

У 2022 році Тайвань також відвідала голова Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі та делегація американського Конгресу, що різко посилило напруженість у відносинах між Китаєм та США. Китай у відповідь провів маневри, на яких відпрацьовувалася морська та повітряна блокада Тайваню, а також захоплення острова.