Рада ЄС з фінансів одноголосно підтримала допомогу Україні

Міністри фінансів країн Європейського Союзу у п’ятницю, 14 липня, підтримали створення фонду допомоги Україні на 50 млрд. євро, назвавши його пріоритетним питанням.

Під час попередньої дискусії у Брюсселі вони одноголосно висловилися за продовження фінансової підтримки Києва. Про це повідомила Надя Кальвіньо, перший заступник прем’єр-міністра та міністр економіки Іспанії, яка з 1 липня головує у Раді ЄС.

За її словами, мета Іспанії у Раді ЄС – домогтися створення стабільної структури для надання фінансової допомоги Україні до січня 2024 року, а пропозицію Єврокомісії про новий фонд необхідно ще технічно опрацювати.

План, за яким Києву мають намір виділити ще 50 млрд євро протягом 2024-2027 років, Єврокомісія представила 20 червня. Про створення фонду оголосила її голова Урсула фон дер Ляйєн.

“Цей резерв насамперед забезпечить впевненість та передбачуваність для наших партнерів в Україні. Він також має стимулювати до активності інших донорів”, – заявила вона, наголосивши, що новий фонд дозволить Євросоюзу діяти з тією гнучкістю, яка потрібна в умовах війни.

Запланована сума має покрити приблизно 45 відсотків усіх прогнозованих потреб України, за винятком гуманітарних та військових протягом найближчих чотирьох років підрахували в Єврокомісії. Як пояснили її представники, орієнтовно фонд складатиметься з 17 млрд євро грантів та 33 млрд євро кредитів, проте точна річна частка грантів та позик щорічно визначатиметься Європарламентом та Радою ЄС у рамках стандартної бюджетної процедури.

Більшу частину коштів – 39 млрд євро у грантах та кредитах – планується виділити на підтримку держбюджету України. 8 млрд євро призначено для забезпечення гарантій та створення передумов для інвестицій в Україну, а ще 3 млрд у вигляді грантів передбачено для надання країні технічної допомоги. Основні цілі пакету: підтримка реконструкції та модернізації України, реформ на шляху до вступу до ЄС, покриття потреб у держфінансуванні для безперебійного надання держпослуг, соціальних допомог, роботи шкіл та лікарень, а також мобілізація інвестицій у приватний сектор для відновлення економіки та допомога українському суспільству у подолання соціальних наслідків війни

План Єврокомісії має бути узгоджений з урядом України, зазначив на брифінгу у Брюсселі високопосадовець ЄС. “Це найбільший в історії фінансовий інструмент Євросоюзу, призначений для третьої країни”, – наголосив він.

У зв’язку з такими масштабними капіталовкладеннями в Брюсселі вирішили висунути додаткову умову: розширені положення про аудит та контроль. По-перше, Україна має модернізувати свою систему аудиту та контролю для підвищення ефективності допомоги. По-друге, Єврокомісія має отримати можливість проводити перевірки у будь-який момент реалізації плану. По-третє, буде створена незалежна рада аудиторів для запобігання можливим порушенням, шахрайству та корупції, які зобов’яжуть звітувати перед Єврокомісією про будь-яке виявлене або передбачуване неефективне управління держкоштами, а також про недоліки системи контролю.

“До війни Україна була однією з найкорумпованіших країн у світі, проте ситуація змінилася”, – зазначив високопосадовець ЄС. Проте створення незалежної ради аудиторів залишається вкрай важливим завданням, наголосив він, зазначивши, що експерти з аудиту призначатимуть безпосередньо Єврокомісію. Положення про аудит та контроль мають стати юридично зобов’язуючими для України під час підписання рамкового договору.

На питання про те, чи вистачить Україні 12,5 млрд євро на рік, враховуючи, що в 2023 році допомога становитиме 18 млрд євро, а потреби країни зростають у зв’язку з шкодою, що завдається російською агресією, чиновник ЄС відповів, що за основу плану був взято базовий сценарій Міжнародного валютного фонду.

За його словами, при визначенні суми поточної макрофінансової допомоги в 18 млрд євро враховувалися гірші умови, проте, згідно з прогнозами, ситуація поступово покращуватиметься, а надані Україні гарантії мають створити мультиплікативний ефект – явище, при якому зміна конкретного вихідного параметра, наприклад, державних витрат, що викликає більш значну зміну результату, наприклад, ВВП.