З 1 вересня 2023 року в Україні починає діяти новий церковний календар

З 1 вересня 2023 року в Україні починає діяти новий церковний календар, а саме Новоюліанський.

Відповідно до нього майже всі великі церковні свята змінять свої дати.

Наприклад, Різдво Христове відтепер буде 25 грудня, а не 7 січня.
У світі існує три церковні календарі: Юліанський, Григоріанський і Новоюліанський. Найпершим був Юліанський, який з’явився в Україні у 988 році з хрещенням Русі Володимиром Великим.

Згодом у 1918 році його замінив Григоріанський календар. Саме в цей час з’явилися такі поняття як старий і новий стилі для певних дат, адже різниця між Юліанським і Григоріанським календарям становить 13 днів.

Новоюліанський календар розробив сербський астроном Мілутін Міланкович у 1923 році. Як пояснює протоієрей Віталій Клос, календар – це насамперед точність вимірювання часу.

Якби ми продовжили користуватися Юліанським календарем, тоді кожних 128 років до нього потрібно було б додавати один день. У випадку з Григоріанським – кожних 3 323 роки.

Такі розбіжності можуть виникати саме через різницю у днях. А от у Новоюліанському календарі це може траплятися кожних 43 500 років, що значно спрощує літочислення.

Україна перейшла на новий церковний календар: що змінилося та чи не пов’язаний він з РПЦ

Новоюліанський календар є точнішим і більш правильним відповідно до правил літочислення (фото: pomisna.info)

Фактично новий ухвалений календар є більш точним, і це також стосується дат релігійних свят.

“Якщо ми відкриємо наші давні церковні календарі, то побачимо, що там стоять цифри, які ми будемо мати за новим календарем. Наприклад, Різдво Христове у всіх церковних книгах зазначене 25 грудня, а не 7 січня. Ця дата постійно змінювалася, і зрештою довелося б додавати ще один день”, – пояснює протоієрей Віталій.

Тому з точки зору обчислень Новоюліанський календар є справді “правильним”.

Дати свят за новим календарем ПЦУ
Новоюліанський календар “відмотує” всі дати на 13 днів назад. Тепер дати важливих церковних свят такі:

Різдво Пресвятої Богородиці – 8 вересня (замість 21 вересня)
Воздвиження Чесного Хреста Господнього – 14 вересня (замість 27 вересня)
Покров Пресвятої Богородиці – 1 жовтня (замість 14 жовтня)
Введення до Храму Пресвятої Богородиці – 21 листопада (замість 4 грудня)
Андрія Первозванного – 30 листопада (замість 13 грудня)
День святого Миколая – 6 грудня (замість 19 грудня)
Різдво – 25 грудня (замість 7 січня)
Собор Пресвятої Богородиці – 26 грудня (замість 8 січня)
День преподобної Меланії (Щедрий вечір, Маланки) – 31 грудня (замість 13 січня)
Святого Василя Великого – 1 січня (замість 14 січня)
Хрещення Господнє – 6 січня (замість 19 січня)
Стрітення Господнє – 2 лютого (замість 15 лютого)
Благовіщення Діви Марії – 25 березня (замість 7 квітня)
Різдво Іоанна Хрестителя (Івана Купала) – 24 червня (замість 7 липня)
Святих апостолів Петра та Павла – 29 червня (замість 12 липня)
День Іллі Пророка – 20 липня (замість 2 серпня)
Винесення чесних дерев Животворчого Хреста Господнього (Маковея, Медовий Спас) – 1 серпня (замість 14 серпня)
Преображення Господнє (Яблучний Спас) – 6 серпня (замість 19 серпня)
Успіння Пресвятої Богородиці – 15 серпня (замість 28 серпня)
Усікновення голови Іоанна Предтечі – 29 серпня (замість 11 вересня)
Різдвяний піст буде закінчуватися до Нового року: з 15 листопада до 24 грудня.

Те саме стосується й Успенського посту. Він триватиме з 1 серпня до 14 серпня, а Петров піст буде закінчуватися 28 червня замість 11 липня.

Проте без змін залишаються обчислення дат перехідних свят, таких як Великдень та інші. У Новоюліанському та Юліанському календарях ці правила однакові, на відміну від григоріанського. Таким чином після переходу на новий календар Україна та римо-католики відзначатимуть Світле Воскресіння, Вознесіння та Трійцю у різні дні.

Зазначимо, що ті державні свята, які припадають на один день із релігійними, також автоматично змінюють свої дати. Це стосується:

Різдва Христового – 25 грудня
Дня Української Державності, День хрещення Київської Русі – 15 липня (День пам’яті рівноапостольного князя Київського Володимира Великого)
Дня захисників та захисниць – 1 жовтня (День Покрови Пресвятої Богородиці)
Дня української писемності та мови – 27 жовтня (День пам’яті Преподобного Нестора Літописця)
Дня усиновлення – 17 вересня (День пам’яті святих великомучениць Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії)