США стежать за зростанням поставок російської нафти арктичним маршрутом

США уважно стежать за недавнім збільшенням поставок російської нафти до китайських портів Північним морським шляхом (СМП), що свідчить про розширення співробітництва між Пекіном і Москвою в Арктиці.

«Ніхто не прагне конфлікту. Ми спостерігатимемо за цим максимально уважно», – заявив координатор Ради національної безпеки зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі, відповідаючи на запитання «Голосу Америки» на брифінгу у Білому домі.

Північний морський шлях йде вздовж російського узбережжя від Баренцева моря до Берінгової протоки. З початку року через ШМД пройшло близько десятка поставок російської нафти до Китаю з використанням російських суден.

За даними Центру логістики Крайньої Півночі Північного університету (Норвегія), у попередні роки постачання нафти до Китаю через Арктику не здійснювалося крім одного пробного рейсу наприкінці 2022 року.

В умовах коли західні економічні санкції знижують попит на російську нафту, а Китай готовий її закуповувати, Москва відкриває свої арктичні двері для Пекіна, заявив засновник Арктичного інституту Мальте Хумберт.

«Природні ресурси, які раніше йшли до Європи, тепер перенаправляються до Азії, особливо до Китаю», – заявив він «Голосу Америки».

Для Москви це є прагматичний вибір.

Доставляти вантажі Північним морським шляхом на 30 відсотків швидше, ніж традиційним маршрутом через Суецький канал. Полегшенню судноплавства сприяє зміна клімату, що призводить до зменшення кількості льоду.

Однак збільшення обсягів перевезень пов’язане із підвищеним екологічним ризиком. Побоювання посилилися після того, як Москва оголосила, що почне використовувати для транспортування нафти через Арктику танкери нельодового класу, корпуси яких не захищені від льоду.

«Якщо у російській Східній Арктиці відбудеться розлив нафти, то вода циркулюватиме у бік США», – заявила «Голосу Америки» директор Полярного інституту при Центрі Вільсона Ребекка Пінкус.

“Нафта пливтиме через міжнародні кордони, і це дуже тривожна ситуація”, – додала вона.

Порівняно із середніми показниками 2022 року, цього року Китай наростив імпорт російської нафти на 22 відсотки, до 400 тисяч барелів на день.

Кірбі закликав Пекін дотримуватися стелі цін на російську нафту (60 доларів за барель), введену західними союзниками після російського вторгнення.

Проте торгові дані показують, що зараз російська нафта продається за ціною близько 80 доларів за барель. Це змусило міністра фінансів США Джанет Йеллен визнати минулого тижня, що ефективність стелі цін, можливо, знижується.

Кірбі відкинув побоювання щодо зміцнення стратегічного альянсу між Москвою та Пекіном, заявивши, що співпраця між двома країнами в Арктиці переважно має «економічний та науковий» характер.

Він додав, що адміністрація не ставить за мету обмежити владу Росії на її власній території.

«Ми хочемо бачити вільний і відкритий арктичний регіон, що процвітає, який приносить користь усім країнам, що межують з Арктикою», – сказав Кірбі.