Європарламент подасть позов на ЄК через виділення грошей Угорщині

Європейський парламент готується звернутися до Суду ЄС із позовом проти Єврокомісії у суперечці навколо виділення раніше блокованих коштів Угорщини.

Комітет з юридичних питань має “якнайшвидше вжити необхідних кроків” у цьому напрямку, зазначається у прийнятій у четвер, 18 січня, резолюції.

Побоювання щодо незалежності судової влади в Угорщині зберігаються
Європарламентарі з кількох політичних груп висловили “серйозне занепокоєння” у зв’язку з ухваленим у грудні рішенням Європейської комісії розморозити 10,2 млрд євро з фондів ЄС для уряду Віктора Орбана. На їхню думку, вона не була належним чином обґрунтована, а Угорщина “навіть після останніх реформ” не відповідає стандартам незалежності судової влади.

Поки судові рішення в Угорщині можуть бути “враз змінені за допомогою указу”, будуть зберігатися серйозні побоювання з приводу верховенства закону в цій державі ЄС, пояснила депутат від Німеччини, член німецького Християнсько-соціального союзу (ХСС) Моніка Хольмайєн.

За її словами, як захід проти даного рішення Єврокомісії парламент має єдиний варіант – звернення до Суду ЄС. Як повідомляється далі, за підготовку позову до Єврокомісії проголосували переважна більшість консерваторів, соціал-демократів, лібералів, “зелених” та лівих.

Напередодні саміту ЄС у грудні 2023 року Єврокомісія вирішила надати Угорщині доступ до частини коштів, які заморожені через сумніви щодо незалежності угорської судової системи. У Брюсселі заявили, що Будапешт виконав умови Хартії ЄС про основні права щодо незалежності судової влади. “Це означає, що частина фінансування лінією політики згуртування більше не блокуватиметься, і тому Угорщина може почати вимагати відшкодування приблизно до 10,2 млрд євро”, – йдеться в документі.

Водночас Єврокомісія наголосила, що Угорщина не усунула порушення принципів верховенства права. Йдеться про заходи у сферах держзакупівель, прокурорських дій, конфлікту інтересів, боротьби з корупцією та трастів, які становлять суспільні інтереси. У зв’язку з цим залишилися призупиненими три програми з лінії політики згуртування з бюджетом у 6,3 млрд євро. Загалом, за даними ЄК, залишаються заблокованими близько 21 млрд. євро для Угорщини.

Попри це Угорщина на саміті наклала ветона подальшу макрофінансову допомогу Україні. Друге важливе рішення саміту – про початок переговорів щодо вступу до ЄС України та Молдови – було ухвалено за відсутності у приміщенні Віктора Орбана. Він вважає, що це “матиме непередбачувані наслідки і не відповідатиме інтересам ні Угорщини, ні Європейського Союзу”.