WSJ: Без допомоги США та ЄС Києву доведеться друкувати гроші

Без допомоги США та Євросоюзу Києву доведеться вдатися до хворобливих заходів, щоб забезпечити фінансування роботи уряду: можливо, доведеться перестати виплачувати зарплати та почати друкувати гроші для покриття дефіциту бюджету.

Про це пише газета The Wall Street Journal із посиланням на економістів та українських чиновників.

Цього року Україні загрожує фінансовий дефіцит у розмірі 40 млрд доларів, що трохи менше, ніж 2023 року, нагадує видання. Ці гроші необхідні для підтримки роботи уряду та виплати зарплат, пенсій та субсидій населенню. Очікувалося, що фінансування від США та ЄС покриє близько 30 мільярдів доларів із цієї суми. Проте допомога з Вашингтона затримується через розбіжності демократів та республіканців у Конгресі, а пакет макрофінансової допомоги від ЄС обсягом 50 млрд євро до 2027 року було заблоковано Угорщиною.

За даними міністерства фінансів України, країна запровадила податок на прибуток банків, перерозподілила частину податкових надходжень та збільшила обсяг внутрішніх запозичень, що має покрити бюджетні витрати до лютого. Однак, за словами заступника голови Мінфіну України Ольги Зикової, ці заходи мають обмежений ефект і всі партнери Києва розуміють, наскільки терміново країні потрібна додаткова допомога.

“Якщо допомога не надійде швидко, уряд (України. – Ред.) змушений вжити додаткових заходів щодо збереження готівки, – констатує WSJ. – У свою чергу затримки з наданням військової допомоги завдадуть удару здатності України вести бойові дії, які застопорилися після невдалого контрнаступу”.

Київ зможе “купити” собі ще кілька місяців, затримуючи зарплати або позичаючи ще більше у власних банків та внутрішніх інвесторів. Але, зрештою, Україна може опинитися перед необхідністю друкувати гроші – “стратегією, яка призвела до економічного краху в таких країнах, як Венесуела”, зазначають автори публікації.

На думку, що Україні доведеться запускати друкарський верстат, схиляється і експерт Київської школи економіки Наталія Шаповал. Вона нагадує, що зараз країна витрачає практично всі свої ресурси на оборону і що ці витрати, ймовірно, ще збільшаться, враховуючи, що у 2024 році Київ має намір мобілізувати сотні тисяч людей. За даними Шаповал, кожен військовий коштує українському бюджету 1 млн гривень, або 26 000 доларів на рік.

Протягом першого року війни український Центробанк купував облігації у Мінфіну, а подібні дії можуть призвести до інфляції, підірвати вартість валюти та змусити громадян та інвесторів втратити віру в економіку, пояснюють журналісти. Однак інші варіанти загрожують важкими політичними наслідками для президента України Володимира Зеленського: “Затримка пенсійних виплат або скорочення субсидій на такі витрати, як оплата рахунків за електроенергію, болісно позначиться на бідних верствах населення України, а обмеження витрат на імпорт може викликати невдоволення серед заможніших українців , які, як і раніше, купують такі речі, як іноземні автомобілі та косметику”.

Тим часом набагато більша російська економіка, хоч і постраждала від західних санкцій, відновилася після того, як Москва знайшла нових покупців для своєї нафти і зосередила внутрішні ресурси на військовому виробництві, випливає зі статті.

Напередодні видання повідомило, що на тлі проблем у США із узгодженням подальшої допомоги Україні Євросоюз розробляє новий план, який дозволить Києву надати мільярдну військову допомогу. Передбачається, що 20 млрд євро має бути виплачено із фонду ЄС країнам – членам Євросоюзу за надання ними Україні “десятків мільярдів євро” військової допомоги протягом найближчих чотирьох років. При цьому робиться ставка на спільну закупівлю озброєнь для України країнами ЄС.

Очікується, що цей план обговорюватиметься на саміті ЄС 1 лютого, проте ухвалення остаточного рішення щодо нього, ймовірно, триватиме тижні.