Оприлюднений Індекс сприйняття корупції від Transparency International

У щорічному Індексі сприйняття корупції за 2023 рік, опублікованому у вівторок, 30 січня, Росія побила власний негативний показник. Що, втім, характерне для багатьох країн Східної Європи та Центральної Азії. “Сумною” описують ситуацію автори показника в розділі, присвяченому цьому регіону.

Індекс сприйняття корупції становить Transparency International, міжнародна неурядова організація зі штаб-квартирою у Берліні. Вона заснована у 1993 році з метою боротьби з корупцією та профілактики пов’язаних із нею злочинів. Автори наголошують, що йдеться саме про сприйняття корупції, тобто суб’єктивне відчуття. У списку зі 180 країн Росія посідає 141 місце. Трійка лідерів цього року – Данія, Нова Зеландія та Фінляндія.

Як зазначено у доповіді, відкат від демократії та послаблення судової системи зводять нанівець боротьбу з корупцією, оскільки поліція, прокуратура та суди не в змозі притягнути винних до відповідальності. Серед країн, які побили власні антирекорди, окрім Росії опинилися Туреччина, Сербія та Таджикистан.

Натомість Україна піднялася в рейтингу на 10 пунктів (104 місце в індексі). Естонія теж суттєво покращила показники, піднявшись на 12-й рядок. Як кажуть у Transparency, обидві країни роблять ставку на цифрові інструменти державного управління та боротьби з корупцією. Боротьбу з корупцією в Україні спонукала і перспектива переговорного процесу щодо вступу до Євросоюзу, один із акцентів якого – боротьба з корупцією, пишуть автори доповіді.

Індекс складено на підставі експертних оцінок із 13 джерел, серед яких – Світовий банк та Світовий економічний форум, а також ще десять консалтингових компаній та аналітичних центрів, у тому числі Африканський банк розвитку, Фонд Бертельсмана, а також американська неурядова організація Freedom House.

За словами виконавчого директора Transparency International Олександри Херцог, рейтинг очолюють країни із сильними демократичними інститутами, а обмеження свободи преси та громадської діяльності в авторитарних країнах, навпаки, ускладнюють боротьбу з корупцією. Представник TI стверджує, що є зв’язок між Індексом сприйняття корупції та правовою державою. У країнах, де структури правової держави слабкі, рівень корупції високий – і навпаки. Це показово на прикладі Туреччини (115 місце в індексі) та Угорщини (76 позиція, найгірший показник серед країн-членів ЄС). Ці дві країни – антилідери рейтингу. З 2012 року їх позиції погіршилися найсильніше.

Інший глобальний тренд – так звана “стратегічна корупція”, підкуп політичних діячів у Європі як інструмент зовнішньої політики та як шанс отримати важіль впливу на політичні процеси у Європі. “Нам терміново потрібно зміцнювати нашу політичну систему від незаконного впливу ззовні”, – сказала Герцог.

Один із прикладів так званої “стратегічної корупції” – скандал із підкупом політиків у Європі урядом Азербайджану. У понеділок, 29 січня, стало відомо про пред’явлення звинувачень двом колишнім депутатам німецького бундестагу, яких звинувачують у отриманні хабарів від влади цієї закавказької республіки.

У лідерах рейтингу традиційно знаходяться скандинавські країни та далека Нова Зеландія. Причому держави Північної Європи відрізняються не лише найнижчим рівнем корупції у світі, а й найвищим рівнем прибуткового податку – його ставка може сягати 53 відсотків.