Україна програла рф у Міжнародному суді ООН першу справу

Суд ООН у Гаазі вирішив, що влада росії частково винна у порушенні міжнародних конвенцій про боротьбу з фінансуванням тероризму та ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Це рішення було ухвалено за позовом України, яка звинувачувала Москву у підтримці озброєних сепаратистів на Донбасі та порушенні прав меншин в анексованому Криму.

Суд відкинув більшість звинувачень України проти Росії у фінансуванні тероризму. Він встановив лише той факт, що Москва не змогла належно розслідувати висунуті Києвом звинувачення проти представників так званих Донецької та Луганської народних республік.

Суд ООН також заявив, що за другою частиною звинувачень Україна не довела більшість фактів расової дискримінації кримських татар та українців у Криму.

Проте суд вирішив, що Росія не змогла захистити права етнічних українців у Криму, де різко впала кількість учнів, які навчаються українською мовою. Таким чином, Росія порушила свої зобов’язання в рамках конвенції ліквідації всіх форм расової дискримінації, сказано у рішенні суду.

Позов України до Росії було подано у січні 2017 року, а у листопаді 2019-го суд у Гаазі ухвалив його до розгляду. Росія намагалася довести, що Гаазький суд не має юрисдикції для розгляду цієї справи, проте суд свою юрисдикцію визнав.

У середині червня 2023 року, через дев’ять років після катастрофи MH17 і майже через півтора року після того, як Росія ухвалила рішення розширити війну з Україною до повномасштабного вторгнення, справа дійшла до слухань по суті.

Київ наполягав, що Москва займалася спонсоруванням тероризму на Донбасі та несе відповідальність за діяльність сепаратистських угруповань. Зокрема, винна в тому, що за допомогою привезеної з Росії установки «Бук» у червні 2014 року був збитий пасажирський «Боїнг» MH17, який прямував з Амстердама до Куала-Лумпуру.

У своєму фінальному слові представник Росії Майкл Свейнстон назвав заяви Києва «вигадкою»: «Жодний „Бук“ не приїхав з Росії», — заявив він у суді.

Раніше суд Нідерландів вирішив, що саме Росія відповідає за загибель 298 пасажирів і членів екіпажу “Боїнга-777” авіакомпанії Malaysia Airlines, серед яких було 196 голландських громадян, а також за відмову належним чином розслідувати цю справу.

У відповідь на затвердження Свейнстона представник українського МЗС Антон Кориневич назвав Росію «терористичною державою», додавши до попередніх аргументів звинувачення у руйнуванні Каховської дамби на Херсонщині влітку 2023 року.

Крім того, згідно з обвинуваченнями України, Росія з 2014 року займається систематичною дискримінацією неросійського населення анексованого Криму, у тому числі кримських татар.

«Починаючи з 2014 року, Росія спочатку незаконно окупувала Крим, а потім розпочала кампанію з культурних зачисток, переслідуючи етнічних українців та кримських татар», — сказав Кориневич.

Представник Росії в суді Олександр Шульгін звинуватив Україну в «нахабній брехні та хибних звинуваченнях навіть у суді».

Рішення суду ООН є фінальним і не підлягає оскарженню. Водночас у Гаазького суду немає жодних механізмів, які б дозволили змусити Росію його виконати.

У березні 2022 року суд ООН наказав Росії призупинити військові дії на території України як забезпечувальні заходи за ще одним позовом, поданим Києвом: про порушення Москвою конвенції про геноцид у зв’язку з повномасштабним вторгненням. Це рішення залишилося без наслідків.

Очікується, що в п’ятницю цього тижня суд ООН вирішить, чи має юрисдикцію для розгляду позову про геноцид. Суд відкинув більшу частину претензій України щодо фінансування тероризму.

Він заявив, що до справи може стосуватися лише передбачувана підтримка Росією тероризму за допомогою фінансів, але не зброї, за допомогою якої здійснюються теракти.

Гаазький суд також заявив, що він не має достатніх доказів, щоб вирішити, чи справді групи, яких Україна називає терористичними, є такими.

Суд ООН вирішив, що Росія не провела необхідного розслідування звинувачень у причетності до тероризму представників самопроголошених Донецької та Луганської народних республік, які висувала Україна, і тим самим порушила конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму. Це єдиний пункт у цій частині звинувачень, висунутих Україною, який був задоволений.

При цьому суд ООН відмовився ухвалити рішення про виплату Україні компенсації, на чому наполягав Київ.

Стосовно другої групи звинувачень щодо ситуації в Криму суд вирішив, що дії російських правоохоронних органів щодо кримських татар могли частково порушувати права цієї етнічної групи.

Однак щодо звинувачень у расовій дискримінації суд заявив, що не переконаний у тому, що кримські татари та українці в Криму зазнавали переслідувань на основі їхнього етнічного походження. Він вважає, що дії щодо них могли мати політичну мотивацію.

Крім того, переслідування меджлісу кримськотатарського народу (російська влада оголосила його екстремістською організацією та заборонила) суд ООН трактував як політичну дію, а не засновану на етнічному походженні його лідерів. Тому він не вважає заборону меджлісу порушенням міжнародної конвенції щодо ліквідації всіх форм расової дискримінації.

Суд заявив, що Україна не змогла переконати його в тому, що Росія порушувала права українців та кримських татар на основі їхньої національності.

Водночас, згідно з рішенням суду, Росія винна у порушенні прав етнічних українців у Криму, оскільки після анексії півострова різко впала кількість учнів, які навчаються українською мовою.

Суд також відмовився присудити Україні будь-які компенсації щодо цього пункту.

Головним пунктом звинувачення позовної заяви, поданої задовго до повномасштабного російського вторгнення, була підтримка Москвою «озброєних груп, які здійснюють акти тероризму в Україні».

З 2017 року Україна зібрала та надала суду тисячі сторінок документів.

Київ просив суд у Гаазі зобов’язати Росію припинити таку підтримку, а також компенсувати збитки, пов’язані з катастрофою малайзійського «Боїнга» МН17 та цілою низкою інших «терористичних актів», як сказано у документі.

У своєму позові Україна також вимагала гарантувати захист усіх етнічних груп, які проживають у Криму, права яких, на думку Києва, систематично порушувалися Росією.

Після усних слухань у березні 2017 року суд відкинув більшу частину українських вимог, але зобов’язав Росію забезпечити права кримських татар, дозволити діяльність меджлісу кримськотатарського народу та забезпечити доступність освіти українською мовою.

Російська влада послідовно заявляє, що українська сторона неправильно інтерпретує поняття тероризму у своїй позовній заяві, і доказів причетності Росії до подій, згаданих у позові, не існує.