Лідери 26 країн ЄС спробують схвалити Україні €50 млрд.

Лідери 26 країн Євросоюзу на екстреному саміті у Брюсселі спробують з другої спроби вмовити прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана дати згоду на надання Україні нової програми допомоги у €50 млрд на наступні чотири роки.

Перша спроба провалилася на дводенному саміті ЄС у грудні, коли Будапешт заблокував угоду. Як розповів напередодні журналістам високопосадовець ЄС, Орбан готовий зняти вето “за дотримання списку умов, з якими не згодні інші країни спільноти”. Крім того, як повідомив голова Євроради Шарль Мішель, лідери ЄС мають намір обговорити необхідність термінового постачання снарядів Україні.

Як заявив Мішель у своєму листі до учасників саміту, погодження фінансової допомоги Україні та термінових поставок снарядів стане головною темою екстреного саміту ЄС 1 лютого. У тексті листа-запрошення вперше немає згадки про загальну суму бюджетної допомоги Україні в розмірі €50 млрд на найближчі чотири роки.

“Перше та головне – це середньостроковий перегляд рамкового багаторічного бюджету ЄС (необхідний для виділення бюджетної допомоги Україні – ред.), – написав Мішель. – Досягнення угоди має життєве значення для репутації ЄС та для наших зобов’язань надати стабільну допомогу Україні”.

“З огляду на обставини, ми також скористаємося можливістю терміново розглянути всі аспекти військової допомоги Україні. Це включає постачання боєприпасів відповідно до рішення Європейської ради у березні 2023 року (про постачання Києву мільйона артилерійських снарядів протягом 12 місяців – ред.), а також доопрацювання інструментів ЄС для постачання військової допомоги у більш стислий термін на додаток до прямих постачань від країн Євросоюзу”, – зазначив глава Європейської ради.

Як розповів журналістам напередодні високопосадовець ЄС, після грудневого саміту Брюссель і країни-члени ведуть інтенсивні переговори з Будапештом, проте все ще не змогли вмовити Орбана зняти вето. За словами дипломата, Євросоюз не має наміру тиснути на Угорщину для схвалення допомоги Києву в 50 млрд євро і намагається досягти одноголосної угоди за участю всіх 27 країн спільноти.

Як пояснює джерело, Будапешт стверджує, що готовий зняти вето, але тільки за умови, що “неприйнятні для інших країн”. 29 січня британська газета Financial Times повідомила із посиланням на внутрішній документ ЄС, що Брюссель розробляє план підриву економіки Угорщини у разі її відмови схвалити фінансування України. За даними видання, ЄС загрожує повністю заморозити належні Угорщині кошти та обвалити курс форинту, щоб нашкодити економіці країни та знизити її інвестиційну привабливість. В інтерв’ю лондонській газеті угорський міністр у справах ЄС Янош Бока заявив, що його країна не піддасться шантажу та тиску з боку Брюсселя.

Саміт у Брюсселі пройде на тлі протестів європейських фермерів, які вимагають, зокрема, заборони дешевого імпорту продовольства з України та інших держав. Фермери також вимагають компенсацій цін на пальне.

Протести фермерів із Франції та Німеччини 28 січня поширилися на Бельгію та Люксембург. Аграрії загрожують блокувати Брюссель у день саміту. Увечері 31 січня на різних дорогах, що ведуть до столиці, помічено десятки тракторів, у тому числі з причепами, навантаженими сіном і гноєм.