Суд ООН вирішив розглянути позов України до росії, поданий через слова путіна про «геноцид» на Донбасі

Міжнародний суд ООН у Гаазі вирішив ухвалити до розгляду позов України до Росії. Київ звинувачував Москву в спробі використати твердження про геноцид російськомовного населення, що нібито мав місце на Донбасі як привід для розв’язання війни.

Суд ООН частково відкинув твердження Росії, яка наполягала, що позов України не стосується юрисдикції цього органу.

При цьому суд нагадав, що російська влада неодноразово звинувачувала Київ у геноциді російськомовного населення Донбасу, коли пояснювала необхідність проведення так званої «спеціальної військової операції» (так Москва називає війну, яку вона веде проти України).

Тому між Україною та Росією існував конфлікт щодо того, чи мав місце геноцид на Донбасі, сказано у рішенні.

Таким чином, суд ООН вирішив частково розглянути претензії України по суті.

При цьому суд відкинув твердження України про те, що несправедливі звинувачення Росії проти України в геноциді власними силами можуть бути порушенням міжнародної конвенції про запобігання геноциду.

На попередньому етапі розгляду цього позову, який відбувся у вересні минулого року, Київ стверджував, що Москва (зокрема особисто путін) використала хибні звинувачення у геноциді на Донбасі для виправдання незаконного вторгнення.

На думку України, таким чином Росія зловжила своїми правами та порушила зобов’язання щодо міжнародної Конвенції щодо попередження злочину геноциду та покарання за нього.

Конвенція про геноцид від 1948 року визначає, що саме можна вважати геноцидом, і закріплює обов’язок країн-учасниць запобігати таким злочинам і карати їх винуватців.

Росія намагалася довести, що з правової точки зору суд ООН не має юрисдикції розглядати позов України, який підтримали 32 держави.

У березні 2022 року в рамках розгляду цього позову суд ООН наказав Росії призупинити військові дії на території України як забезпечувальні заходи. Це рішення залишилося без наслідків.

Справа про геноцид з’явилася у перші ж дні російського вторгнення до України — позов надійшов до канцелярії суду ООН 26 лютого 2022 року.

До цього слухання щодо Конвенції про геноцид проходили в суді ООН лише двічі — з 1993 року Боснія та Герцеговина судилася з Сербією, звинувачуючи останню у спробі винищити боснійських мусульман, а 2019-го Гамбія подала позов проти М’янми у справі про геноцид мусульман.

За словами професора Єльського університету Гарольда Коха, який представляє інтереси України, у справі про геноцид два аспекти: фактологічний та правовий. Фактологічний стосується того, чи справді український уряд здійснював геноцид на Донбасі, як стверджують російські офіційні особи та пропаганда. Правовий — чи має Росія юридичне право в рамках підписаної нею Конвенції попереджати і карати злочин геноциду, застосовуючи військову силу.

Рішення суду ООН мають багато в чому символічний характер, сам собою суд не може змусити держави виконувати його рішення. Але у його вердиктів все ж таки є важливе практичне значення.

Насамперед, рішення на користь України у спорі про геноцид дозволить Києву легально претендувати на майбутні репарації від Москви та посилити свої позиції у переговорах із нею.

Юристи, які представляють Україну, також вважають, що будь-які судові рішення на користь України, які тим більше відкривають шлях до виплати компенсацій, будуть потужним важелем впливу у разі майбутніх переговорів між Києвом та Москвою. Хоча зараз перспектива таких переговорів виглядає досить туманною.

Позов України через слова Путіна про «геноцид» – вже друга судова справа, порушена Україною проти Росії в суді ООН.

Цього тижня суд у Гаазі виніс вердикт за першим позовом – про порушення міжнародних конвенцій про боротьбу з фінансуванням тероризму та ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Цей позов було частково задоволено.
Суд відкинув більшість звинувачень України проти Росії у фінансуванні тероризму. Але при цьому встановив той факт, що Москва не змогла належно розслідувати висунуті Києвом звинувачення проти представників самопроголошених Донецької та Луганської народних республік.

Суд ООН також заявив, що за другою частиною звинувачень Україна не довела більшість фактів расової дискримінації кримських татар та українців у Криму.

Однак суд вирішив, що Росія не змогла захистити права етнічних українців у Криму, де різко впала кількість учнів, які навчаються українською мовою. Таким чином, Росія порушила свої зобов’язання в рамках конвенції ліквідації всіх форм расової дискримінації, було сказано у рішенні суду.