Сирський став Головнокомандувачем ЗСУ

Головнокомандувачем ЗСУ став Олександр Сирський. Про це оголосив президент Володимир Зеленський.

Він подякував попередньому головнокомандувачу Валерію Залужному за два роки захисту. Зеленський сказав, що “відверто поговорили сьогодні про те, що потребує змін в армії”.

“Термінових змін. Я запропонував генералу Залужному бути й надалі разом у команді Української держави. Буду вдячний за його згоду”, – сказав він.

Зеленський повідомив, що відсьогодні до керівництва Збройними Силами України приступає нова управлінська команда.

“Я хочу, щоб бачення війни було єдиним і в наших воїнів у Роботиному чи Авдіївці, і в Генеральному штабі та на Ставці. Я провів десятки розмов із командирами різного рівня. Зокрема, сьогодні говорив із бригадними генералами Андрієм Гнатовим, Михайлом Драпатим, Ігорем Скибюком та полковниками Павлом Палісою і Вадимом Сухаревським. Усі вони розглядаються на керівні посади в армії та служитимуть під проводом найбільш досвідченого українського командувача. Він має успішний досвід захисту – провів Київську оборонну операцію. Він має також і успішний досвід наступу – Харківської визвольної операції. Я призначив генерал-полковника Сирського Головнокомандувачем Збройних Сил України”, – сказав він.

Зеленський додав, що “сьогодні ж говорив із генералами Мойсюком та Забродським. Їх досвід – на службі державі”.

Зеленський вважає, що “відчуття стагнації саме на південних напрямках та складнощі в боях на Донеччині вплинули на суспільний настрій. Українці стали рідше говорити про перемогу. Але український дух не втратив віри в перемогу. Україна зберігає свій історичний шанс. Реалізувати його – наш обов’язок”.

Він також перерахував, на які зміни очікує:

  • На столі має з’явитися реалістичний, детальний план дій Збройних Сил України на 2024. З урахуванням реальної ситуації на полі бою зараз і перспектив.
  • Кожна бойова бригада на першій лінії повинна отримати ефективну західну зброю – має відбутися справедливий перерозподіл такої зброї на користь саме першої лінії фронту.
  • Треба розв’язати проблеми з логістикою. Авдіївка не повинна чекати, поки генерали з’ясують, де в них на складах застрягли дрони.
  • Кожен генерал має знати фронт. Якщо генерал не знає фронту, він не служить Україні.
  • Має бути виправлена надмірна та невиправдана чисельність у штабах.
  • Треба побудувати в армії дієву систему ротацій. За основу можна взяти досвід окремих бойових бригад Збройних Сил України та підрозділів Державної прикордонної служби України, де існує така система. Ротації – це обов’язково.
  • Потрібне очевидне підвищення якості навчання воїнів – тільки навчені солдати на першій лінії.
  • У структурі Збройних Сил створюється новий рід сил – Сили безпілотних систем. Повинен бути призначений перший командувач.

Олександр Сирський народився 26 липня 1965 року в селі Новинки Владимирської області Росії.

Він закінчив у 1986-му році Московське вище військове командне училище. Після проголошення незалежності почав служити у Нацгвардії, а згодом в ЗСУ.

В 1996-му році закінчив Академію Збройних сил, а в 2005-му Національний університет оборони.

У 2000-х роках Сирський командував 72-ю механізованою бригадою. Був долучений до співпраці України з НАТО.

Взимку 2015 року він був одним з головних командирів АТО під час боїв за Дебальцеве. Йому вдалося вивести українське угруповування з майже оточеного росіянами міста. За цю операцію Сирського нагородили орденом Богдана Хмельницького.

З 2016 року очолював Об’єднаний оперативний штаб, який координував дії українських військових на Донбасі. З 2019 року керував Сухопутними військами.

На початку повномасштабного вторгнення Росії саме Сирський був відповідальним за оборону Києва, за що отримав звання “Герой України”.

Він наказав військово-навчальним центрам створити спеціальні тимчасові батальйони та доставив у столицю артилерійські системи, які зазвичай використовуються для навчання.

“Сирський розділив місто та прилеглі до нього райони на сектори та призначив керувати кожним районом генералів із військово-навчальних центрів, створивши чіткий ланцюжок субординації, якому підкорялися б усі українські військові частини та служби безпеки. Тактичні рішення офіцерам на місцях дозволялося приймати негайно, без необхідності консультуватися зі штабом”, — описували журналісти The Washington Post підготовку Сирським оборони Києва.

Восени 2022-го Сирський був одним з командувачів контрнаступу на Харківщині.

“Олександр Сирський — із тих досвідчених офіцерів, які готуються до всіх непередбачуваних обставин. Навіть до тих сценаріїв, які сам він вважає вкрай малоймовірними”, — писала про Сирського у 2022-му році американська газета The Washington Post.

У вересні 2022-го, після наступу у Харківській області, Міноборони України назвало його ім’я серед творців перемог ЗСУ — “атлантів, що тримають операцію на своїх плечах”.

“Сирський користується величезною повагою в армії. Імпонує своєю цілеспрямованістю, рішучістю та хитрістю. Він спить лише чотири з половиною години на добу. Єдина релаксація – це щоденні заняття у тренажерному залі”, – описував генерала кореспондент ВВС Джонатан Біл, який брав у нього інтерв’ю.

Проте низка офіцерів, з якими спілкувалась ВВС, негативно відгукувалась про Сирського як людину, яка не надто ретельно ставиться до збереження життя солдатів.

А ще, нарікають деякі офіцери, він любить порушувати вертикаль влади і втручатись у керування підрозділами аж до рівня роти.

Окрім того, співрозмовники вказували, що Сирський має гарні стосунки з Офісом президента, а розмови про його призначення замість Залужного почались ще навесні 2022 року.

За повідомленнями, у Олександра Сирського і у Валерія Залужного були різні погляди на те, що треба робити з Бахмутом.

Спочатку щодо того, чи варто було раніше виходити з міста взимку 2023 року, а потім – чи варто було наступати на місто вже влітку і восени 2023 року паралельно з контрнаступом на півдні.

Сирський у 2023-му керував східним угрупуванням військ, яке вело бої на найгарячіших ділянках фронту. Битва під Бахмутом була у його відповідальності.

Як писав New York Times, влітку 2023-го року під час однією з нарад американські стратеги наполегливо рекомендували Залужному зосередитися на прориві на південному напрямку, а не розпорошувати ресурси між південним та східним напрямком. Залужний, як повідомляють джерела, з цим погодився.

Проте українська армія продовжувала наступальні бої за Бахмут, за які виступав Сирський.

В інтерв’ю ВВС Сирський тоді називав наступальну битву під Бахмутом, де загинули тисячі українських військових, “принциповою справою і справою честі”. Він казав, що ЗСУ можуть оточити захоплене росіянами місто, проте цього не сталось.

З осені 2023 року оперативно-стратегічне угруповання “Хортиця”, яким командує Сирський, відповідає за ділянку фронту біля Куп’янська і Лиману. Тут росіяни ведуть потужні атакувальні дії, а українці тримають оборону.

Основна мета РФ на цьому напрямку – відтиснути ЗСУ зі східного берега річок Оскіл і Чорний Жеребець, тим самим зняти небезпеку наступу на окуповані Сватове і Кремінну на Луганщині.

Крім того, армія РФ може спробувати захопити звільненні восени 2022 року Куп’янськ і Лиман, оскільки ці міста важливі в стратегічному плані, є великими залізничними вузлами та необхідні для стійкої оборони в цьому районі.

За пів року атак на цій ділянці російська армія спромоглась лише на незначні просування на відтинку дороги Куп’янськ – Сватове. При цьому вона втратила значну частину техніки і особового складу.

Однак, за словами Сирського, обстановка на цій ділянці фронту продовжує залишатись складною.

Вона пов’язана з тим, що крім Куп’янського напрямку, в кінці минулого року Росія почала наступ біля Сіверська і Часового Яру на Донеччині.

За словами нового головкома ЗСУ, всі спроби противника були невдалими.