Прем’єр Бельгії закликав ЄС відмовитись від ядерного палива рф

За словами прем’єр-міністра Бельгії Олександра де Кроо, країни Євросоюзу мають “якнайшвидше” відмовитися від російського ядерного палива, щоб зупинити процес відродження інтересу Європи до так званої низьковуглецевої енергії, яка, зокрема, фінансує військову агресію РФ.

Про це він заявив в інтерв’ю газеті Financial Times (FT) у неділю, 24 березня.

“Оскільки 2022 року частка російського збагаченого урану в постачаннях до ЄС склала 30 відсотків, існує ризик, що таким шляхом можна поміняти одну залежність на іншу”, – наголосив де Кроо.

Бельгійський прем’єр визнав, що зміна “ланцюжків поставок” у сфері ядерної енергетики є складним завданням, яке, проте, потрібно оперативно вирішити: “Ми повинні від’єднатися від російського ядерного палива, але при цьому переконатися, що, як і раніше, можемо виробляти електроенергію з нульовим рівнем викидів”.

На всесвітній конференції ООН з клімату COP28 у грудні 2023 року Бельгія ухвалила рішення продовжити термін служби двох ядерних реакторів, які мали бути закриті у 2025 році. Тепер вони працюватимуть до 2035 року, хоча де Кроо сказав, що особисто він вважає, що термін їхньої служби має бути продовжений на 20 років. Тоді 25 країн, включаючи Канаду, Велику Британію та США, підписали зобов’язання збільшити потужності АЕС для виробництва електроенергії до 2050 року втричі.

Ініціативу бельгійського прем’єра підтримали лідери більш ніж 30 країн і на першому міжнародному саміті з атомної енергії, що відбувся 21 березня у Брюсселі. Високопосадовець ЄС у коментарі FT сказав, що ядерний саміт став “віддзеркаленням зрушення, що відбувається, і він дуже примітний”.

У роботі саміту, серед інших, брали участь глави держав та урядів Франції, Нідерландів та Польщі, а також високопоставлені представники США, Китаю та Японії. Німеччина, яка відмовилася від атомної енергетики, не брала участі у конференції.

Робота саміту проходила на тлі протестів, організованих міжнародною екологічною організацією “Грінпіс”. За даними Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), у всьому світі зараз діють 415 атомних електростанцій.

Україна сподівається підписати в червні угоду про купівлю двох ядерних реакторів у Болгарії, щоб компенсувати втрату захопленої Росією в лютому 2022 року і найбільшої в Європі Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС), яка утримується до цього дня. Нові реактори будуть збудовані на Хмельницькій АЕС на заході України та оснащені обладнанням російської розробки, яке Київ хоче імпортувати з Болгарії. Очікується, що українська держкомпанія “Енергоатом” буде готова розпочати пусконалагоджувальні роботи на першому з таких реакторів за два-три роки.