У Грузії скасують квоти для жінок у партійних списках

У Грузії скасують гендерні квоти у партійних списках, затверджені у 2020 році. Правляча «Грузинська мрія» заявила, що підтримає цю ініціативу опозиційної «Гірчі» в обмін на голоси депутатів від цієї партії для затвердження прийнятного для партії влади кандидата на посаду голови Центральної виборчої комісії.

Відповідно до чинної статті виборчого кодексу, у пропорційних партійних списках щонайменше кожен четвертий кандидат у депутати має бути жінка. Партія «Гірчі» спочатку виступала проти квот, стверджуючи, що вони «принизливі для жінок» і що депутати мають обиратися за заслугами, а не з якихось інших незалежних від них причин.

«Жінка абсолютно дорівнює чоловікові, і вона не повинна потребувати подібних штучних переваг… Ми насправді захищаємо права жінок», – заявили депутати від «Гірчі», які назвали досягнуту домовленість із правлячою партією «хорошим прецедентом політичного торгу».

При цьому в «Грузинській мрії» кажуть, що квоти вже зжили себе і в них немає потреби.

Проте з цим незгодна частина грузинської опозиції. Опоненти влади стверджують, що напередодні парламентських виборів у жовтні «Грузинська мрія» вирішила скасувати квоти в партійних списках з конкретною метою. Зокрема, критики вважають, що майбутні вибори проводитимуться за пропорційною системою тобто. без депутатів, які раніше обиралися за мажоритарними списками, партії влади необхідно звільнити місця у партійному списку для заможних бізнесменів, які в обмін на депутатські мандати готові фінансувати передвиборчу кампанію правлячої партії.

“Оскільки мажоритарної системи більше не існує, перед “Грузинською мрією стоїть серйозне завдання на виборах 2024 року: що робити з місцевими феодалами, які були обрані на попередніх виборах за списком мажоритаріїв. Тобто сьогодні «Мрія» має багато чоловіків, яких потрібно включити до списку. Вони не можуть сказати «ні» цим людям. «Мрії» потрібні фінансові ресурси цих людей», – вважає Ганна Нацвлішвілі, депутат від опозиційної партії «Лело».

Опозиційний депутат Хатія Деканоїдзе з парламентської групи «Єврооптимісти» бачить корисливі інтереси щодо домовленості двох партій скасувати гендерні квоти.

«Для «Грузинської мрії» на даному етапі ця позитивна дискримінація неприйнятна, оскільки за сьогоднішньою моделлю, вони були б змушені включити в партійний список жінку, а не товстосума, що фінансує їх, ну а «Гірчі» потрібна допомога правлячої партії у подоланні виборчого бар’єру, ось і вся суть їхньої домовленості», – сказала у своєму коментарі ЗМІ Деканоідзе.

Ініціативу щодо скасування ґендерних квот розкритикували як у неурядовому секторі, так і в Апараті Омбудсмена Грузії.

«Не було жодних передумов для скасування ґендерних квот. Подібні ініціативи — це боротьба не лише з жінками-політиками, а й з усіма жінками, які мешкають у цій країні», – заявили у НВО «Жіночий рух».

Водночас Омбудсмен Грузії Леван Йоселіані поширив заяву, в якій йдеться про те, що механізм гендерного квотування «не привілей, який надається жінкам, а важливий інструмент для усунення дискримінаційного підходу до жінок, боротьби зі стереотипами та виконання міжнародних зобов’язань».

2 квітня Апарат Омбудсмена Грузії також опублікував щорічну доповідь про становище у сфері захисту прав людини та свобод людини у Грузії у 2023 році. У ньому зокрема йдеться і про права жінок і наводяться статистичні дані. Так, згідно з Глобальним індексом гендерної нерівності (The Global Gender Gap Report) за 2023 рік, у рейтингу політичних прав та можливостей жінок Грузія за рік перемістилася з 57-го на 91-е місце. При цьому згідно зі статистикою Міжпарламентського союзу (IPU), Грузія з 26 жінками в парламенті (із 139 чинних депутатів) знаходиться на 125-му місці (із 184).