ЄС затвердив 14-й пакет санкцій проти росії

Європейська Рада ухвалила 14-й пакет економічних та індивідуальних санкцій проти росії. Нові заходи спрямовані на такі сектори російської економіки, як енергетика, фінанси та торгівля, і ще більше ускладнюють обхід уже існуючих санкцій ЄС.

“Наші санкції вже значно послабили російську економіку і не дозволили Путіну здійснити свої плани щодо знищення України, хоча він все ще продовжує незаконну агресію, спрямовану проти мирних мешканців та громадянської інфраструктури. 14-й пакет санкцій демонструє нашу єдність у підтримці України та прагненні обмежити злочинну діяльність Росії проти українців, включаючи спроби обійти санкції ЄС”, – заявив Жозеп Боррель, Верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки.

Новий пакет включає обмежувальні заходи щодо ще 116 фізичних та юридичних осіб, відповідальних за дії, які підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, йдеться у документі.

Серед нових обмежень — заборона послуг із перевантаження російського зрідженого природного газу на території ЄС для відвантаження до третіх країн. Це стосується як перевантаження з судна на судно, так і з судна на берег, і не торкається імпорту, а лише реекспорту до третіх країн через ЄС.

Материнські компанії ЄС будуть зобов’язані стежити, щоб їхні дочірні компанії у третіх країнах не брали участі у діяльності, що дозволяє обходити санкції.

Щоб протидіяти реекспорту бойової техніки, що має вирішальне значення для розвитку російських військових систем, європейські компанії, які продають бойову техніку до третіх країн, повинні будуть запровадити механізми, здатні виявляти та оцінювати ризики реекспорту в Росію та знижувати їх.

Крім того, європейські компанії, які передають промислові ноу-хау для виробництва товарів бойового застосування комерційним партнерам із третіх країн, тепер повинні включати до договорів положення, які гарантують, що такі ноу-хау не будуть використані для товарів, призначених для Росії.

Політичним партіям та фондам, неурядовим організаціям, включаючи аналітичні центри, та постачальникам медіа-послуг у ЄС більше не буде дозволено приймати фінансування від російської держави та її посередників.

ЄС також вперше вжив заходів проти конкретних судів, які беруть участь у військових діях Росії проти України, наклавши на них заборону на доступ до портів та надання послуг.

ЄС також запровадив додаткові обмеження експорту товарів, сприяють зміцненню промислового потенціалу Росії.

Євросоюз додав 61 нову організацію до списку, які безпосередньо підтримують військово-промисловий комплекс Росії у війні проти України. На них поширюватимуться більш жорсткі обмеження на експорт товарів та технологій подвійного призначення.

Серед інших заходів — заборона на реєстрацію в Європі росіянами деяких видів інтелектуальної власності та можливість для європейських компаній вимагати компенсації збитків, завданих їм російськими компаніями внаслідок запровадження санкцій.

Пізніше, офіційний журнал ЄС опублікував оновлений список санкцій, під які потрапили фізичні особи та компанії із Росії.

Персональні санкції вводяться проти актора Івана Охлобистіна та співака Шамана, які активно виступали на підтримку війни проти України, а також співачки Поліни Гагаріної, командувача ВМФ Росії адмірала Олександра Мойсеєва, медіаменеджера Арама Габрелянова та матері голови Чечні Аймані Кадирової (і її фонду). Загалом у списку 116 осіб.

Серед великих компаній, що потрапили до 14-го пакету санкцій, — найбільша судноплавна компанія Росії «Совкомфлот», пасажирська авіакомпанія «Уральські авіалінії» та вантажний авіаперевізник «Волга-Дніпро» (разом із власниками).

Під персональні санкції також потрапили Таймураз Боллоєв — президент броварні «Балтика», яку Кремль після війни забрав у міжнародного концерну Carlsberg, мільярдери Роман Троценко та Ігор Алтушкін та держсекретар російсько-білоруської союзної освіти Дмитро Мезенцев.

Під санкціями тепер і колишня спортсменка та телеведуча Марія Кисельова (вела гру «Слабка ланка»), нині депутат Мосміськдуми, а також дитячий центр «Артек» в анексованому Криму та «Інститут розвитку інтернету», який працює з Кремлем.