НАТО має припинити пошук нових ворогів і зосередитися на головному противнику, – The Guardian

Україна продовжує героїчну боротьбу проти російських загарбників, тоді як НАТО уперто уникає відкритого протистояння з Росією, що ще раз стало зрозуміло за підсумками саміту у Вашингтоні, пише The Guardian.

Хоч у НАТО і згодні з тим, що протистояння Росії життєво важливе для майбутньої безпеки Європи та верховенства міжнародного права, але їхній новий “Український договір” допомагає Києву просто вижити, а не перемогти, зазначає видання.

“У них немає плану перемоги над Росією. Ба більше, схоже, вони її бояться. Це відкрите запрошення президенту Володимиру Путіну до відновлення агресії у Східній Європі”, – йдеться у статті.

“Коли пил осяде після того, як усі кортежі залишать Вашингтон, в Україні пануватиме така ж невизначеність, як і до саміту”, – пише колишній посол США в НАТО Курт Волкер. “Жорстокі бої на лінії фронту, щоденні атаки російських бомбардувальників і безпілотників на українське цивільне населення та інфраструктуру [і] Путін, який вірить, що він усе ще може перемогти”.

Як зазначає The Guardian, НАТО і Захід стикаються і з іншими потенційно важливими проблемами. Члени альянсу сперечаються з приводу Гази, а також України. А тепер до цього додався ще й Китай, чия військова підтримка путінської війни була піддана осуду.

“Найбільш очевидним джерелом напруженості [всередині НАТО] є зміна розподілу світової влади”, – стверджує професор Гарвардського університету Стівен Волт. – Китай став… грізним суперником… Сьогодні Азія займає більшу частку уваги США, а Європа – меншу”. У результаті, за його словами, трансатлантичні союзники поступово віддаляються один від одного.

При цьому зусилля, спрямовані на те, щоб НАТО, а не тільки США, відігравало більш значну роль в Індо-Тихоокеанському регіоні, мають обмежені можливості, і “європейські члени НАТО не зможуть сильно вплинути на баланс сил в Азії, навіть якщо захочуть”, – пише професор Волт.

Як зазначає The Guardian, замість того щоб метушитися в пошуках нових глобальних викликів і місій, НАТО слід зосередитися на активному протистоянні загрозі на східних кордонах Європи, тій самій, яка послужила причиною створення альянсу в 1949 році.

“Росія залишається сенсом існування НАТО. І так було завжди. Стримування недостатньо. Путін має бути однозначно переможений, а сам він і його генерали-вбивці мають постати перед судом. Альтернатива – втрата України – може стати передсмертним дзвоном для самого НАТО”, – додає видання.