Астрономи пояснили як працює джерело масивного зореутворення

Дослідники з Національної радіоастрономічної обсерваторії спостерігали за молодою зіркою HW2 у сузір’ї Цефея А, розташованою на відстані 2300 світлових років від Землі.

Використовуючи Дуже великий масив (VLA), вони змогли виявити структуру та динаміку акреційного диска, що постачає матеріал до цієї масивної зорі. Ключем до цього відкриття став аміак (NH?), молекула, яка міститься в міжзоряних хмарах і виявилася ідеальною міткою для картографування газових потоків.

Спостереження виявили щільне кільце гарячого аміачного газу з радіусом від 200 до 700 астрономічних одиниць навколо HW2. Це кільце є частиною акреційного диска – фундаментальної структури в процесі зореутворення. Газ у диску демонструє подвійну динаміку: він одночасно колапсує всередину і обертається навколо молодої зорі.